Формування готовності майбутніх учителів математики до навчального проектування

Abstract

У статті розглянуто підходи сучасних науковців до визначення суті процесу підготовки та готовності майбутніх учителів математики до навчального проектування. Згідно з дослідницьким задумом, формування готовності майбутніх учителів математики до навчального проектування сприятиме правильному проектуванню навчально-виховного процесу відповідно до Концепції нової української школи. Мета статті полягає в характеристиці сутності підготовки й готовності майбутніх учителів математики до навчального проектування, визначенні стану готовності до цього виду діяльності. Методи дослідження: теоретичні – аналіз, синтез, порівняння, класифікація науково-методичної літератури з метою визначення ключових понять дослідження; емпіричні – фрагменти педагогічного експерименту; анкетування студентів, майбутніх учителів математики. Проаналізовано наукові позиції щодо визначення компонентів формування готовності майбутніх учителів математики: мотиваційний (наявність у майбутніх учителів мотивації до навчального проектування), когнітивний (наявність знань, необхідних для ефективного навчального проектування та набуття комплексу проектувальних умінь і навичок, що забезпечують оптимізацію навчального процесу сучасної загальноосвітньої школи) та діяльнісно-рефлексійний (оволодіння вміннями організовувати навчальний процес, спрямований на здійснення контролю й оцінки рівня сформованості готовності майбутніх учителів математики до навчального проектування, відповідної корекції цього процесу). На початковому етапі педагогічного експерименту було проведено анкетування та бесіди зі студентами, результати яких зафіксували низький рівень за всіма показниками. Після цього кожну групу було розподілено на експериментальну та контрольну підгрупи. В експериментальній було реалізовано методику формування готовності майбутніх учителів математики до навчального проектування, а в контрольній – проведено заняття за традиційною системою. Результати педагогічного експерименту засвідчують, що в цілому у всіх групах покращилися показники, що сприяли формуванню готовності майбутніх учителів математики до навчального проектування, але найвищі були зафіксовані в експериментальній групі. The paper deals with modern approaches to the definition of the essence of developing future Mathematics teachers’ instructional design skills. According to the research hypothesis the formation of such skills will contribute to the proper design of the educational process in line with the Conception of the New Ukrainian School. There have been distinguished the following components of instructional design skills formation: motivational (motivation for instructional design), cognitive (knowledge necessary for the efficient instructional design and acquisition of designing abilities and skills, which provide the optimization of the educational process), activity and reflexive (skills of educational process organization, focused on the assessment of future Mathematics teachers’ instructional design skills). The experiment involved 212 students of the 3rd – 6 th years of study. At the initial stage of the experiment the respondents were interviewed and suggested to fill in the questionnaire. According to the research outcomes, they had the low level of skills according to all indicators. After that the group of students was subdivided into experimental and control subgroups. In the experimental group, the students were taught according to the technique of instructional design skills formation. The control group students were taught according to traditional methods. In the process of teaching General Pedagogy, Pedagogy and Psychology of Higher Education to the experimental group students, problematic questions that intensified cognitive activity of students; the tasks of identifying intellectual feelings (surprise, doubt, interest); provocative statements method (planned mistakes); method of educational discussions; role-playing, etc. were used. The research results have shown that the levels of the respondents’ instructional design skills in both groups have increased but the experimental group students were characterized by the higher indicators which means that the suggested technique can improve and develop the respective skills in students.