Еволюція цілей іншомовної освіти у вітчизняній загальноосвітній школі в радянський і пострадянський періоди

Abstract

У статті акцентується проблема урахування набутого досвіду формулювання цільового компонента змісту шкільної іншомовної освіти в сучасних умовах трансформації освітніх цілей. Мета статті полягає у розкритті змісту і з’ясуванні основних тенденцій еволюції цілей іншомовної освіти у вітчизняній загальноосвітній школі в радянський і пострадянський час. Використано хронологічний, порівняльно-зіставний, історикосистемний методи дослідження, а також методи історичної ретроспекції та порівняльно-історичного аналізу. Здійснено відбір, класифікацію і систематизацію історико-педагогічної та методичної літератури. Запропоновано авторську періодизацію етапів розвитку цілей навчання іноземної мови у контексті формування змісту вітчизняної шкільної іншомовної освіти у радянський і пострадянський час. Проаналізовано зміни у визначенні цілей іншомовної освіти, викликані посиленням з початку ХХІ століття соціальної функції іноземної мови й використання її як засобу міжкультурного спілкування. Розкрито проблему співвідношення традиційних цілей навчання іноземних мов і поширених у сучасній іншомовній освіті комунікативних компетенцій, які складають міжкультурну іншомовну компетентність учня. Виявлено можливості кореляції інноваційного змісту іншомовної освіти з традиційно визнаними у вітчизняній дидактиці цілями навчання іноземних мов. Науково обґрунтовано доцільність виділення практичної, виховної, освітньої і розвивальної цілей навчання іноземних мов у межах актуалізованої нині компетентнісної освітньої парадигми. Продемонстровано динаміку вдосконалення цілей іншомовної освіти у радянський і пострадянський час. Висловлено думку, що, незважаючи на трансформаційні процеси, що спостерігаються в змісті іншомовної освіти, цільовий компонент залишається постійним її системоутворювальним чинником. The purpose of the article is to investigate the contents of the aims of foreign language education in Ukraine and to find out the main tendencies of their development in secondary schools in the Soviet and post-Soviet periods. The necessity of considering the former experience of formulating the aim-centred component of school foreign language education under conditions of contemporary educational transformations is emphasized. The chronological, comparative, historical and system methods of inquiry as well as the method of historical retrospection and the method of comparative and historical analysis have been used. The selection, classification and systematization of historical and pedagogical literature as well as methodological literature have been done. The author’s periodization of the stages of the development of foreign language teaching aims in the context of forming education contents in the Soviet and post-Soviet periods is proposed. The changes in defining the aims of foreign language education are analyzed. The problem of correlation of traditional aims of foreign language teaching and innovative communicative competences that are popular in modern language education is raised. These competences build up intercultural competence of language learners. The possibility of correlation of innovative foreign education contents with traditionally recognized aims of foreign language teaching is proved. The expediency of formulating the practical, educational, cultural and developmental aims of foreign language teaching within the competence-based educational paradigm is scientifically substantiated. The constant dynamic development of the aims of foreign language education in the Soviet and post-soviet periods has been demonstrated. It has been stated that despite the constant transformation processes within the education contents the aim-centred component remains the system forming factor of the contents.