Взаємозв’язок когнітивних якостей і інтелекту у студентів-юристів

Abstract

У статті, за результатами дослідження студентів-юристів, звертається увага на структуру інтелек- туальних здібностей на етапі навчання у вищому навчальному закладі. Наголошується, що показники інтелек- туальних здібностей і когнітивно-стильових відмінностей цих молодих людей мають сталий характер. Реаль- ні інтелектуальні можливості індивіда залежать не тільки від рівня психометричного інтелекту, а й особли- востей прояву стильових характеристик інтелектуальної діяльності. На підставі вищезазначеного вивчення когнітивно-стильових якостей інтелекту набуває особливої актуальності. Метою дослідження є вивчення когнітивних стилів «рефлективність – імпульсивність», «ригідність – гнучкість пізнавального контролю», «полезалежність – поленезалежність» студентів-юристів. Для діагностики продуктивних якостей інтелекту було використано дорослий варіант методики Д. Векслера. Визначення рівня сформованості метакогнітивних здібностей здійснювалося за допомогою методики швидкісної диференціації сигналів та кількості помилок, зроблених при цьому. Враховувався середній час виконання всіх чотирьох завдань на класифікацію, методика Дж. Кагана «Порівняння схожих малюнків» – для дослідження когнітивного стилю «імпульсивність – рефлек- тивність», методика Дж. Струпа «Словесно-кольорова інтерференція» – для когнітивного стилю «ригідність – гнучкість пізнавального контролю». Результати дослідження свідчать, що сенсорне виконання тісно пов’язане з індивідуально-типологічними особливостями людини. Можна також припустити, що стильові відмінності залежать від ступеня сформованості мимовільного інтелектуального контролю, який є одним з компонентів метакогнітивного досвіду і за допомогою якого здійснюється регуляція процесу переробки інфор- мації. Результати вивчення когнітивно-стильової поведінки студентів з різним рівнем психометричного інте- лекту дозволяють підтвердити гіпотезу про функціональну єдність продуктивних і стильових якостей. Спе- цифічний прояв стильових особливостей може як знижувати, так і підвищувати інтелектуальну продуктив- ність та розвиток інтелектуальних можливостей особистості. Особливості когнітивно-стильової поведінки можуть виступати як інтелектуальні ресурси, використовуючи які суб’єкт має можливість компенсувати недостатній рівень розвитку інтелектуальних здібностей. Це засвідчують результати тестування частини студентів-юристів, які мали невисокі показники загального інтелекту. Цей факт дозволяє зробити припущен- ня про те, що люди з різним рівнем інтелекту відрізняються за основними стильовими особливостями інтеле- ктуального ресурсу, і стильові показники можна розглядати як індикатори інтелектуальної зрілості індивіда. The article deals with the structure of law students’ intellectual abilities in terms of studying at higher educational institutions. The research was aimed at studying cognitive styles of “reflection – impulsiveness”, “rigidity – the flexibility of cognitive control”, “field dependence – field independence” of law students. In order to examine the efficiency of intelligence an adult version of D. Wexler’s technique of was used. The determination of the level of metacognitive abilities maturity was carried out using the method of high-speed signal differentiation considering the number of errors made. The average time taken to complete all four tasks for classification and J. Kagan’s “Comparison of Similar Drawings” technique were used to study the cognitive style “impulsivity – reflectivity”, J. Stroop’s verbal-color interference test was applied in order to examine the cognitive style “rigidity – flexibility of cognitive control”. The research outcomes show that sensory performance is closely related to the individual-typological characteristics of a person. It can be assumed that stylistic differences depend on the degree of spontaneous intellectual control maturity, which is one of the components of metacognitive experience and through which the regulation of the process of information processing is carried out. The results of studying the cognitive-stylistic behavior of students with different levels of psychometric intelligence can confirm the hypothesis about the functional unity of productive and stylistic qualities. A specific manifestation of stylistic peculiarities can either decrease or increase intellectual efficiency and development of intellectual abilities of the individual. Features of cognitive-style behavior can act as intellectual resources, using which a subject has an opportunity to compensate for the lack of intellectual abilities development. This is evidenced by the results of the testing of a number of law students who have had low indices of general intelligence. This fact makes it possible to assume that people with different levels of intelligence differ in the main stylistic features of the intellectual resource, and stylistic indicators can be considered as indicators of intellectual maturity of the individual.