Correlation of Anxiety and Psychosomatic Disturbances

Abstract

The paper aims to study the level of state and trait types of anxiety, as well as the level of psychosomatic disorders in people with different degrees of anxiety. 187 students aged 18-43 years took part in the experiment. The following methods were applied in the research: in order to study the level of state and trait anxiety State-Trait Anxiety Inventory by Spielberger was used, the psychosomatic aspects of physical disorders were investigated using the Giesener Beschwerdebogen – a questionnaire designed to detect a subjective map of patients’ physical suffering. The processing of the received data was carried out using statistical software Statistica v. 7.0 and SPSS v.13. The Student t-test was used to verify the reliability of the results obtained. According to inter-correlation analysis of the indicators of intensity of psychosomatic disturbances and anxiety, all psychosomatic complaints correlate both with state and trait types of anxiety. It has been concluded that the intensity of psychosomatic disturbances correlates with the level of both state and trait types of anxiety. It can also be concluded that people with high trait anxiety tend to have high state anxiety. У статті розглянуто результати теоретичного аналізу факторів, що призводять до підвищеного тривожного стану, який може бути причиною виникнення психосоматичних порушень. Мета дослідження – дослідити вели- чину рівня реактивної та особистісної тривожності та визначити рівень психосоматичних недомагань у осіб з різним ступенем тривожності. В експерименті взяли участь студенти стаціонарної та заочної форми навчання віком 18-43 років, загальна кількість – 187 осіб. Для досягнення поставленої мети використовувалися такі методи: для дослідження рівня реактивної та особистісної тривоги і тривожності – методика Ч. Д. Спілбергера, психосома- тична обумовленість фізичних недомагань досліджувалась за допомогою Гісенівського опитувальника – анкети, що призначена для виявлення суб’єктивної картини фізичних страждань. Обробка отриманих даних проводилась з використанням комп’ютерних програм Statistica v. 7.0 та SPSS v.13. Для перевірки достовірності отриманих ре- зультатів використовувався t-критерій Стьюдента. На основі інтеркореляційного аналізу показників інтенсивності психосоматичних недомагань і тривожності з’ясувалось, що всі психосоматичні скарги корелюють як з реактив- ною, так і з особистісною тривожністю. Представлено результати аналізу інтенсивності психосоматичних недома- гань у осіб з різним ступенем тривожності, а саме: у осіб з високим рівнем особистісної тривожності за всіма без винятку шкалами середні величини психосоматичних недомагань є достовірно (P< 0.05) вищими, а за шкалою «Тиск» або «Інтенсивність скарг» достовірність відмінностей за t-критерієм Стьюдента P< 0.01. Середні показни- ки за шкалою «Тиск» у осіб з високою тривожністю складали 25,5 балів, а у респондентів із низьким рівнем три- вожності – 14,2 бали. Така ж тенденція спостерігається за всіма шкалами, щоправда відмінності за ними не так яскраво виражені. Як свідчить кореляційний аналіз даних, показник реактивної тривожності значно тісніше, в порівнянні з особистісною, пов’язаний з показником психосоматичних недомагань «шлункові скарги» (r = 0,46 і 0,38 відповідно). Показник «серцевих скарг» навпаки, тісніше пов’язаний з особистісною тривожністю. Такі дані дали змогу зробити висновок, що інтенсивність психосоматичних недомагань пов’язана з рівнем як реактивної, так і особистісної тривожності. Також можна зробити висновок, що люди з високою особистісною тривожністю мають як правило і високу реактивну тривожність.