Examination of Foreign Language University Teachers’ Reflexive and Perceptive Characteristics Manifestation

Abstract

The article deals with the experimental investigation of the manifestation of the reflexive and perceptive characteristics of foreign language university teachers. The impact of reflexive and perceptive characteristics on the peculiarities of emotional reaction of lecturers in conflict situations and the efficiency of teaching activities has been identified. The insufficient level of the development of reflexive and perceptive characteristics of lecturers can result in emotional burnout; the adequacy of emotional reaction in conflict situations is essentially connected with the efficiency of teaching activities. In order to identify the respondents’ perceptive characteristics a targeted surveillance has been conducted. It is based on the scheme that fixes the lecturer’s ability to penetrate into the students’ inner spiritual world, the capacity for compassion and empathy, the ability to react responsively to students’ fatigue or difficulties of the learning material perception; to perceive psychological atmosphere in a group. The experiment involved 10 lecturers of foreign languages and 50 students of the 1st-3rd years of studying of the Faculty of Philology. As a result of the experiment the hypothesis has been confirmed which implies that the inadequate level of the development of the reflexive and perceptive skills of the lecturers forms such a stereotype of professional behavior as emotional burnout; there is a correlation between the adequacy of teacher’s emotional reaction in conflict situations and the effectiveness of his/her teaching activities. Мета статті – визначення впливу рефлексивно-перцептивних властивостей на особливості емоційного реагування викладачів в конфліктній ситуації та продуктивність педагогічної діяльності. Гіпотезою дослідження стало припущення про те, що недостатній рівень розвитку рефлексивно-перцептивних вмінь викладачів формує такий стереотип професійної поведінки як емоційне вигорання; адекватність емоційного реагування педагога в конфліктній ситуації суттєво пов’язана з результативністю педагогічної діяльності. Всього в дослідженні прийняли участь 10 викладачів іноземних мов, а також 50 студентів І – ІІІ курсів факультету філології. З метою виявлення рефлексивно-перцептивних властивостей викладача проводилось цілеспрямоване спостереження, в основу якого було покладено схему (за Е. В. Аніщук), що складається з анкетування викладачів іноземних мов, яке спрямоване на виявлення рівня емоційного вигорання (розроблена В. В. Бойко), а також інтерв’ю із викладачами та студентами. Схема також фіксувала дії викладача відносно самого себе (здатність людини до самосприйняття, що спрямовується на усунення звичок і схильностей, які перешкоджають спілкуванню). З метою визначення впливу типу педагогічної взаємодії на продуктивність педагогічної діяльності нами використовувався опитувальник Н. Ф. Фетіскіна «Інтегральна оцінка ефективності професіональної діяльності викладача». За результатами дослідження більшість викладачів мають середній рівень рефлексивно-перцептивних вмінь. Це свідчить про властивості правильного сприймання та оцінювання ситуації спілкування. Для визначення рефлексивно-перцептивних характеристик викладачів також було використано семантичний диференціал Осгуда. Класичний набір шкал семантичного диференціала використовувався з метою виявлення ставлення викладачів до своїх студентів, а також для виявлення того, якими вони уявляють собі ідеальних студентів. Процедура обстеження складалась у послідовному оцінюванні викладачем таких понять як “мої студенти” та “ідеальний студент”. У нашому дослідженні викладачі оцінювали своїх та “ідеальних” студентів за 12 шкалами класичного набору шкал метода СД. Виявлено, що респонденти по-різному сприймають своїх та “ідеальних” студентів. Можна говорити про наявність у них тенденції вважати своїх студентів занадто сильними порівняно з тим, якими вони мають бути. Також спостерігається велика психосематична відстань між поняттями «мої студенти» та «ідеальні студенти» за факторами «оцінка» і «активність». Це може свідчити про незадоволення викладачів своїми студентами. З метою порівняння показників ціннісного відношення викладачів та студентів до професійних характеристик педагога, а також стратегій поведінки викладачів іноземних мов та студентів в конфліктній ситуації ми використовували коефіцієнт рангової кореляції Спірмена. Аналіз отриманих даних показав, що думка студентів щодо педагога не завжди збігається із відповідними уявленнями викладачів. Відсутність зв’язку між відповідями студентів та викладачів підтверджується показником коефіцієнта рангової кореляції Спірмена. Педагогічна діяльність пов’язана з необхідністю постійно «бути у формі», неможливістю емоційної розрядки, нерівномірністю тимчасової зайнятості тощо. Все це може призвести до синдрому емоційного вигорання, який розглядаємо як вироблений особистістю механізм психологічного захисту у формі повного або часткового виключення емоцій у відповідь на психотравмуючі дії. У той же час можуть виникати і дисфункціональні наслідки, коли «вигорання» негативно позначається на виконанні професійної діяльності і відносинах з партнерами. Виявлено, що показники синдрому емоційного вигорання викладачів іноземних мов представлено на середньому і низькому рівнях. Аналіз отриманих даних показав наявність значущого зв’язку між розвитком рефлексивно-перцептивних вмінь викладачів і синдромом емоційного вигорання. Це підтверджується показником коефіцієнта рангової кореляції Спірмена. Це свідчить про те, що здатність розуміти внутрішній світ студента, адекватність в оцінюванні своєї діяльності перешкоджають активному формуванню психозахисної поведінки за типом емоційного вигорання. Таким чином, гіпотеза знайшла своє підтвердження.