Please use this identifier to cite or link to this item: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6351
Title: Deceitfulness According To The Indicators of Emotional Maturity Methodology and Polygraph Examination
Other Titles: Схильність до обману за показниками методики емоційної зрілості та поліграфного обстеження
Authors: Chebykin, Oleksij Yakovych
Чебикін, Олексій Якович
Чебыкин, Алексей Яковлевич
Kosyanova, Olena Yuriivna
Косьянова, Олена Юріївна
Косьянова, Елена Юрьевна
Keywords: polygraph examination
types of emotional maturity
deceitfulness
diagnostics of personality deceitfulness based on the data of emotional maturity
поліграфне дослідження
типи емоційної зрілості
схильність до обману
діагностика схильності особистості до обману з урахуванням даних емоційної зрілості
Issue Date: 2017
Publisher: Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського
Citation: Chebykin O. Y. Deceitfulness According To The Indicators of Emotional Maturity Methodology and Polygraph Examination / O. Y. Chebykin, O. Y. Kosyanova // Наука і освіта. - 2017. - №7. - С.21-31.
Abstract: There has been developed a theoretical model of the polygraph research which consists of three groups of categories and concepts used in the organization, obtaining results and data interpretation: physiological characterizing the logics of these processes; psychological reflecting essential properties and relationships; instrumental-technical describing the polygraph method specificity. There has been created the polygraph questionnaire aimed at diagnosing deceitfulness that allows to identify and analyze indicators characterizing predisposition to verbal, concealed and general deception. The surveyed sample have been grouped according to: gender (men, women); areas of specialists’ training (psychology, history, physics, navigation, fine art); the degree of deceitfulness (high, medium, low); the type of emotional maturity (empathic, self-regulating, expressive, expressive-empathic). Summarizing the correlation analysis data concerning the general sample, it has been found that the integrative parameter of deceitfulness has the greatest number of correlations and is rather closely related to the indicators determining emotional maturity and its components: emotional expressiveness, emotional self-regulation and empathy. The intergroup factor analysis in the groups with different levels of predisposition to general deception has proved that, depending on the level of deceitfulness, there are changes in the dominance of any given components of emotional maturity. A thorough analysis has shown that there are significant interrelations between the indicators of deceitfulness and emotional maturity in the structure of the empathic type that may indicate high probabilistic deceitfulness. In general, the obtained results confirm our hypothesis stating that personality deceitfulness can be determined by the characteristics of emotional maturity, the main of which is the empathic constituent (according to the results of our study). У дослідженні було виділено три етапи у становленні поліграфного методу: етап пошуку ознак, які можуть характеризувати схильність особистості до обману; етап побудови окремих методик, орієнтованих на виявлення обману; етап створення та впровадження комплексної апаратної поліграфної методики. Побудовано теоретичну модель структури поліграфного дослідження, яка складається з трьох груп категорій і понять, що використовуються при організації, проведенні, отриманні результатів та інтерпретації даних: фізіологічних, що характеризують закономірності перебігу даних процесів; психологічних, що відображають істотні властивості та відносини; інструментально-технічних, що відображають специфіку поліграфного методу. На основі узагальнення існуючих підходів виділено «когнітивні теорії поліграфа» і «емоційно-вольові теорії поліграфа», які можуть використовуватися при інтерпретації отриманих даних. Побудовано поліграфний опитувальник діагностики схильності до обману, який дозволяє виділити і проаналізувати показники, що характеризують схильність до прихованого обману, вербального і загального обману. Аналіз первинних даних дозволив згрупувати обстежених випробовуваних за: статевою ознакою (чоловіки, жінки); напрямами підготовки фахівців (психологія, історія, фізика, судноводіння, образотворче мистецтво); ступенем вираженості схильності до обману (високий, середній, низький); типом емоційної зрілості (емпатійний, саморегуляціонний, експресивний, експресивноемпатійний). На основі даних кореляційного аналізу загальної вибірки встановлено, що найбільшою кількістю зв’язків володіє інтегративний показник схильності до обману, який досить тісно пов’язаний з показниками, що визначають емоційну зрілість, і її компонентами – емоційною експресивністю, емоційною саморегуляцією і емпатією. Проведено міжгруповий факторний аналіз у групах із різним рівнем схильності до загального обману, який показав, що в залежності від його прояву відбуваються зміни в домінуванні того чи іншого компонента емоційної зрілості. Поглиблений аналіз показав, що в структурі емпатійного типу отримано високі взаємозв’язки між показниками схильності до обману й емоційної зрілості, що може вказувати на вірогідну оцінку схильності даного типу до обману. В цілому отримані результати підтверджують гіпотезу про те, що схильність до обману особистості може визначатися ознаками емоційної зрілості, основною з яких, згідно з отриманими результатами, виступає емпатійна складова
URI: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6351
Appears in Collections:2017

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Chebykin.pdf616.46 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.