Stages of training future mathematics teachers in the field of pedagogical improvisation

Abstract

Pedagogical improvisation helps a teacher to respond to new unexpected situations in a quick, flexible and ade-quate way. The aim of the research is to test the effectiveness of theoretically developed stages of training future math-ematics teachers in the field of pedagogical improvisation (motivational-target, content-procedural, evaluative-reflexive). The following criteria for future Mathematics teachers’ pedagogical interaction skills were distinguished: motivational, substantive, procedural-behavioral, reflexive, on the basis of which the examination of the investigated phenomenon was carried out. At the initial stage of the pedagogical experiment, the students were interviewed, and the results showed a low level of their pedagogical improvisation skills according to all indicators. Subsequently, each group was subdivided into experimental and control subgroups. У статті розглянуто підходи сучасних науковців до визначення сутності процесу підготовки майбутніх учителів математики до педагогічної імпровізації. Згідно з дослідницьким задумом, формування готовності майбутніх учителів математики до педагогічної імпровізації сприятиме тому, що в майбутній професійній діяльності студенти швидко, гнучко й адекватно реагуватимуть на щойно створені ситуації або ті, що виникли стихійно й раптово. Мета статті полягає в перевірці ефективності теоретично розроблених етапів підготовки майбутніх учителів математики до педагогічної імпровізації (мотиваційно-цільовий, змістово-процесуальний, оціно-рефлексивний). Методи дослідження: теоретичні – аналіз, синтез, порівняння, класифікація науково-методичної літератури з метою визначення ключових понять до-слідження; емпіричні – фрагменти педагогічного експерименту; анкетування студентів, майбутніх учителів математики. Проаналізовано наукові позиції щодо визначення критеріїв формування готовності майбутніх учителів математики до педагогічної взаємодії: мотиваційний, змістовий, процесуально-поведінковий, рефлексивний, на основі яких здійснюється оцінка досліджуваного феномена.