Соціально-професійні характеристики міжнародного арбітражного судді

Abstract

Завдяки глобалізації міжнародний арбітраж як ефективний метод альтернативного вирішення спорів став високоспеціалізованою послугою, що надається не квазісудовими працівниками, а професійними арбітражними суддями. На сьогодні визначено три основних етапи в процесі розвитку професії арбітражного судді, зокрема етап «поважних старих-знавців», етап «технократів» та етап «управлінців», кожен з яких має власні характерні ознаки. Важливо, що сучасне покоління арбітражних суддів сприймається як управлінці арбітражного процесу, освічені професіонали, здатні до навчання та саморозвитку. Процес відбору арбітражних суддів став дуже змагальним, тому сторони ретельно розглядають кваліфікацію та компетентність претендентів, кандидатури яких можуть підлягати оскарженню ще до їх призначення. Мета статті полягає у виявленні соціально-професійних характеристик арбітражних суддів. Для визначення стану вивченості досліджуваної проблеми застосовувався метод аналізу та синтезу методичної, соціальної, правової, науково-методичної літератури. Для формулювання висновків статті використано метод узагальнення. Основні соціально-професійні характеристики, які враховуються при виборі арбітражного судді, можна класифікувати таким чином: 1) особисті якості, 2) освіта, знання, навички, 3) досвід, репутація. Правова спеціалізація, досвід ведення арбітражної практики та репутація є найважливішими ознаками при призначенні або рекомендації арбітра. Не менш важливими виявились особисті якості претендента та його навички володіння технічними та процедурними питаннями арбітражу. Крім того, зростання управлінської ролі арбітражного судді в арбітражному процесі вимагає від фахівців у цій галузі таких якостей як здатність приймати рішення, толерантність, дипломатичність, культурна обізнаність. Thanks to globalization, international arbitration as an effective alternative dispute resolution method has become a highly specialized service provided by professional arbitrators, not by quasi-judicial workers as it was accepted long ago. Currently, three main stages have been identified in the process of developing the profession of an arbitrator, in particular the stage of “Grand Old Men”, the stage of “Technocrats” and the stage of “Managers”, each having its own distinctive features. It is important that the modern generation of arbitrators is perceived as a manager of the arbitration process, educated professionals capable of learning and self-development. The selection process for arbitrators became very competitive, therefore the parties consider the qualifications and competence of the applicants carefully as their candidatures may be challenged before their appointment. The purpose of the paper is to identify the social and professional characteristics of arbitrators. To determine the state of study of the problem the method of analysis and synthesis of methodological, social, legal, scientific and methodical literature was used. The generalization method was applied to formulate the conclusions of the research. The basic social and professional characteristics that are taken into account when choosing an arbitrator can be classified as follows: 1) personal qualities, 2) education, knowledge, skills, 3) experience, reputation. Legal specialization, experience in conducting arbitration practice and reputation are the most important features in appointing or recommending an arbitrator. Equally important were the personal qualities of an applicant and his skills in technical and procedural issues of arbitration. In addition, the growing role of arbitrators in the arbitration process requires such traits as ability to make decisions, tolerance, diplomacy, cultural awareness