Професійно-особистісні новоутворення на різних стадіях професійного становлення фахівців із соціальної роботи

Abstract

Мета статті – висвітлити сутність становлення повноцінної особистості фахівця-професіонала із соці- альної роботи й емпірично дослідити професійно-особистісні новоутворення на різних стадіях становлення фахівців із соціальної роботи. Для досягнення поставленої мети було проаналізовано основні теоретико- методологічні підходи до проблеми становлення особистості (психодинамічний, біхевіорально-когнітивний, екзи- стенційно-гуманістичний, діяльнісний, суб’єктно-вчинковий, генетико-моделюючий, акмеологічний, аксіологіч- ний, рефлексивний тощо). Показано неоднозначність трактування досліджуваного феномену, зосередження науковців, які працюють у межах цих підходів на різних аспектах становлення особистості (формування, роз- виток, саморух, самозміна, саморегуляція тощо). У статті наведено результати дослідження професійно- особистісних новоутворень на різних стадіях професійного становлення фахівців із соціальної роботи. Кількі- сну обробку емпіричних даних було здійснено за допомогою методів математично-статистичної обробки із використанням комп’ютерної програми SPSS. Найбільш характерним рівнем професійно-особистісних ново- утворень упродовж професійного становлення фахівців є рівень нижче середнього. Встановлено статистично значущі відмінності становлення особистості фахівців із соціальної роботи на різних його стадіях залежно від статі, місця проживання, стажу роботи тощо. Виявлено вищі показники становлення особистості фахівців жіночої статі, ніж у працівників чоловічої статі; фахівців соціальних служб міста порівняно з працівниками сіль- ської місцевості. Особливості становлення особистості фахівців із соціальної роботи залежно від стажу роботи свідчать, що в цілому воно відбувається у позитивному та продуктивному напрямку (p < 0,01). The paper aims to highlight the essence of social workers’ personality development and to carry out an empirical research of professional and personal formations emerging at various stages of social work experts’ professional development. In order to reach the goal, the following basic theoretical and methodological approaches to the issue of personal development have been reviewed: psychodynamic, behavior and cognitive, existence and humanistic, activity, subject and deed, genetic and design, acmeological, axiological, reflexive, etc. The personal development term is interpreted ambiguously by scientists, as they are focused on different issues of this phenomenon (formation, development, regulation, etc.). The empirical research involved 625 social work experts living in different regions of Ukraine being at different stages of professional development. The following research methods have been applied: psychodiagnostic methods for studying components and formations of the respondents’ personal development, an author’s inventory of incomplete sentences, mathematical methods (correlation, dispersion and factor analysis). Statistical data processing was performed using SPSS (23.0 version). It has been found that most respondents’ professional and personal formations level is below average. Statistically significant differences between social workers’ personal development level and their gender, place of residence, work experience, etc. have been revealed. It has been found that the female social work experts’ personal development indicators are higher than those of the male respondents. Besides, the city social work experts have higher indicators of personal development as compared to those living in the country. The peculiarities of personal development of the social workers according to the work experience have shown its positive and dynamic nature