Дослідження емоційно-деструктивної поведінки в контексті гіперактивності та особистісних особливостей дітей

Abstract

Статтю присвячено дослідженню співвідношення показників, що характеризують емоційну деструктив- ність, гіперактивність та особистісні особливості дітей залежно від частоти прояву емоційної деструктив- ності. Для вирішення поставлених у роботі завдань використовувався спеціально розроблений опитувальник, а також методики, спрямовані на виявлення особистісних особливостей. Результати дослідження показали, що обстеженим дітям, у поведінці яких часто проявляються ознаки емоційно-деструктивної поведінки, властиві ознаки гіперактивності: емоційна нестійкість, зміна настрою, схильність до бурхливих афектів, неуваж- ність, неврівноваженість, збудженість, конфліктність, демонстративність, надмірна рухливість, сензитив- ність, брак старанності та погана працездатність, порівняно з дітьми, які майже не проявляють ознак емо- ційно-деструктивної поведінки. Як показав статистичний аналіз відмінностей у вираженості досліджуваних показників, у групах дітей з різною частотою прояву ознак емоційно-деструктивної поведінки, діти з високою частотою її прояву суттєво відрізняються від дітей з оптимальною частотою прояву емоційно- деструктивної поведінки значно вищою непостійністю, непередбачуваністю, упертістю, збудженістю, конф- ліктністю, запальністю, жорстокістю, нестримністю, недоброзичливістю, більш упередженим ставленням до оточуючих, частішими проявами агресії, неадекватних дій та руйнування речей. Розкрито, що за рештою досліджуваних показників, які характеризують особистісні особливості, групи дітей з різним проявом ознак емоційно-деструктивної поведінки майже не відрізняються. Статистична перевірка показала, що ці відмінно- сті несуттєві, а отже відповідні особливості особистості випробуваних однаковою мірою притаманні як дітям з високим рівнем емоційно-деструктивної поведінки, так і таким, у поведінці яких ознаки емоційно- деструктивної поведінки зустрічаються вкрай рідко. Отримані дані можуть бути використані для розробки методичних рекомендацій, що стануть у пригоді вчителям, психологам, батькам. The issue of destructive behavior depending on child’s personal qualities is extremely relevant both in theoretical and practical aspects. Hyperactivity is one of the leading features which can provoke destructive behavior in children. Destructive behavior is considered as inadequate actions complicating interaction between a personality and social environment. Hyperactivity is interpreted as overactivity either mobilizing or disorganizing child’s behavior. The paper aims to study the correlation between hyperactivity and other personal qualities of junior schoolchildren showing different manifestations of destructive behavior. The research methods involved a specially designed questionnaire as well as a set of methods helping to examine personal qualities. The conducted research has shown that the children having signs of destructive behavior demonstrate hyperactivity in most cases, which are as follows: emotional instability, mood swings, affective behavior, poor attention, anxiety, proneness to conflicts, overactivity, sensitivity, poor working capacity, etc., as distinct from the children who do not manifest signs of destructive behavior. According to the statistical analysis of differences in the groups of children with different degrees of manifestation of destructive behavior the respondents with a high frequency of its manifestation significantly differ from those with an optimal one. They are characterized by instability, volatility, anxiety, violence, cruelty, aggression, inadequate actions, etc. According to the rest of the studied indicators characterizing personal qualities no statistically significant differences have been found among the groups of children with different levels of destructive behavior manifestation. It means that they are characteristic of both the children with a high level of destructive behavior and those with a low one