Anxiety in Individuals With Different Levels of Alexithymia

Abstract

The paper aims to investigate the levels of state ad trait anxiety in individuals with different degrees of alexithymia. The study involved 208 university students aged 18-45 years. In order to assess the level of state and trait anxiety, State-Trait Anxiety Inventory by Charles Spielberger was used. Toronto Alexithymia Scale (TAS-20) (adapted by the scientists of St. Petersburg Psychoneurological Research Institute) was applied to study the degree of alexithymia. The received data were processed using statistical software Statistica v. 7.0 and SPSS v.13. Student’s t-test was used to verify the reliability of the results obtained. On the basis of the correlation analysis of the parameters of alexithymia and anxiety, it was found that alexithymia correlates both with state and trait anxiety. However, the strength of relationships between alexithymia and state anxiety is less (r = 0.27) than that of trait anxiety (r = 0.45). The Student’s ttest confirmed the significance of the correlation relationships between alexithymia and the level of state and trait anxiety (P <0.05 and P <0.01 respectively). According to the examination of the mean values of anxiety in people with different degrees of alexithymia, it can be observed that the average indicators, both of state and trait anxiety, have significant differences. Such a pattern is observed in both groups with state (46.8 and 50.5), and trait (38.4 and 49.2) anxiety, though concerning trait anxiety, these differences are more pronounced both in terms of mean values and according to Student’s t-test. Мета статті – дослідити рівні реактивної та особистісної тривожності в осіб з різним ступенем алекситимії. Іспи- тованими були студенти стаціонарної та заочної форми навчання віком 18-45 років, різних факультетів і курсів Чер- каського національного університету, загальна кількість – 208 осіб. Для досягнення поставленої мети використовували- ся такі методи: для дослідження рівня реактивної та особистісної тривоги і тривожності – методика Ч. Д. Спілбергера, для дослідження ступеня алекситимічного радикалу застосовувалась Торонтська алекситимічна шкала (адаптована науковцями Санкт-Петербургзького психоневрологічного інституту ім. В.М. Бехтєрєва). Обробка отриманих даних проводилась з використанням комп’ютерних програм Statistica v. 7.0 та SPSS v.13. Для перевірки достовірності отрима- них результатів використовувався t-критерій Стьюдента. На основі кореляційного аналізу показників алекситимії і тривожності з’ясувалось, що алекситимія корелює як з реактивною, так і з особистісною тривожністю. Щоправда, сила зв’язків алекситимії з реактивною тривожністю є меншою (r = 0,27), ніж з особистісною тривожністю (r = 0,45). При перевірці достовірності за t-критерієм Стьюдента зв’язки між алекситимією і рівнем тривоги і тривожності виявились достовірними (P< 0,05 і P< 0,01 відповідно). За результатами експериментальних досліджень середніх величин тривож- ності у людей з різним ступенем алекситимічного радикалу можна спостерігати, що середні показники як тривоги, так і тривожності мають достовірні відмінності. Така закономірність спостерігається в групах як з реактивною (46,8 і 50,5), так і з особистісною (38,4 і 49,2) тривожністю, щоправда за показником особистісної тривожності ці відмінності силь- ніше виражені як за середніми величинами, так і за t-критерієм Стьюдента.