Please use this identifier to cite or link to this item: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/602
Title: Забута теорія економічної політики італійського просвітника Фердінандо Галіані
Other Titles: Forgotten theory of economic policy of Italian enlightener Ferdinando Galiani
Authors: Добролюбська, Г. І.
Добролюбська, Юлія Андріївна
Dobrolyubska, Yulia Andriivna
Добролюбская, Юлия Андреевна
Keywords: італійське Просвітництво
філософія історії
теорії вартості
теорія економічної політики
сільське господарство
економічні моделі
итальянское Просвещение
философия истории
теория стоимости
теория экономической политики
сельское хозяйство
экономическая модель
Italian Enlightenment
philosophy of history
value theory
economic policy theory
agriculture
economic models
Issue Date: 2016
Publisher: Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка
Citation: Добролюбська Г. І. Забута теорія економічної політики італійського просвітника Фердінандо Галіані / Г. І. Добролюбська, Ю. А. Добролюбська // Історичні студії суспільного прогресу . – Глухів. нац. пед. ун-т ім. Олександра Довженка. – Глухів : РВВ ГНПУ імені О. Довженка, 2016. – Вип. 4. – С. 56-63
Abstract: Італійський економіст епохи Просвітництва Фердінандо Галіані (1728 – 1787) справив значний вплив на розвиток філософії, історії економіки та політичної теорії. Його економічне мислення сформувалося значною мірою під впливом Аристотеля, Даванцаті, Локка і Монтанарі. Галіані найбільш відомий за його внесок в теорію вартості, теорію процентної та економічної політики. Він визнав, що існує дихотомія між корисністю та дефіцитом, сформулювавши концепцію, яка витала в середовищі філософів з часів Аристотеля. Його найвідоміша робота «Про гроші» була написана, коли йому було всього трохи більше двадцяти років, але не стала відомою відразу, оскільки залишалася доступною тільки на італійській мові. Саме в цьому трактаті сформульовані його інтереси, а також сама теорія суб’єктивної цінності. Він першим відзначив, що ціна на товар регулює споживання, а споживання регулює ціну. Якщо ціна товару падає, попит на нього зростає, і навпаки. Вартість товару не є постійною; це розрахунок або співвідношення між товарами, які люди створюють по відношенню до інших товарів. Люди порівнюють одну вартість з іншою, і здійснювати обмін готові тільки тоді, коли їх рівень задоволеності дорівнює результату обміну. Ці погляди здаються елементарними зараз, але вони не були настільки ясними в той час, коли Галіані сформулював їх. Ф. Галіані також визнав наявність зв'язку між ціною товару і попитом на нього. Багаті люди можуть дозволити собі хороші речі, які бідні люди собі купити не можуть. Якщо ціна гарного товару зменшується, люди з менш заможних соціальних категорій починають купувати його, тим самим збільшуючи сукупний попит. Якщо ж ціна піднімається, деякі з цих людей не можуть більше купувати його. Багатий буде робити деякі покупки, тому що це модно, навіть незважаючи на те, що річ не дуже потрібна або некорисна. Модно купувати діаманти, але немодно купити воду або повітря. Це одна з причин того, чому діаманти мають високу ціну, а вода і повітря мають низьку ціну (або не мають ціни взагалі). Цей приклад також показує, що існує різниця між вартістю і корисністю. Галіані зрозумів, що цінність не є об'єктивною, вона суб'єктивна. Ціна гарної речі змінюється в залежності від смаку і купівельної спроможності кожної особистості. Він був першим дослідником, який констатував, що ціна і вартість не тотожні, а випливають із співвідношення попиту та пропозиції. Згідно Галіані, попит зрівнює сьогодення і майбутнє грошей. Галіані стверджував, що уряди в цілому не повинні втручатися в природне функціонування економіки. Уряд, який намагається стимулювати всі сектори економіки, сільського господарства і промисловості, не стимулює нічого. Ще одним аспектом його теорії економічної політики є те, що економічна політика повинна бути сформульована з урахуванням часу і місця: економічна політика, яка може бути доречною в одній країні або в один час, може бути недоречною в іншій країні та в інших умовах. На відміну від фізіократів, Галіані заявив, що сільське господарство не завжди має розглядатися як вища форма ведення господарської діяльності. Думка, що економічні моделі повинні бути скориговані на час і місце пізніше стала основним принципом німецької історичної школи. Але, на відміну від німецької історичної школи, Галіані відкидав абстрактну теорію як таку. Итальянский экономист эпохи Просвещения Фердинандо Галиани (1728 – 1787) оказал значительное влияние на развитие философии, истории экономики и политической теории. Его экономическое мышление сформировалось в значительное мере под влиянием Аристотеля, Даванцати, Локка и Монтанари. Галиани наиболее известен за его вклад в теорию стоимости, теорию процентной и экономической политики. Он признал, что существует дихотомия между полезностью и дефицитом, сформулировав концепцию, которая витала в среде философов со времен Аристотеля. Его наиболее известная работа «О деньгах» была написана, когда ему было всего чуть более двадцати лет, но не стала известной сразу, поскольку оставалась доступной только на итальянском языке. Именно в этом трактате сформулированы его интересы, а также сама теория субъективной ценности. Он первым отметил, что цена на товар регулирует потребление, а потребление регулирует цену. Если цена товара падает, спрос на него возрастает, и наоборот. Стоимость товара не является постоянной; это расчет или соотношение между товарами, которые люди создают по отношению к другим товарам. Люди сравнивают одну стоимость с другой, и осуществлять обмен готовы только тогда, когда их уровень удовлетворенности равен результату обмена. Эти взгляды кажутся элементарными сейчас, но они не были настолько ясными в то время, когда Галиани сформулировал их. Ф. Галиани также признал наличие связи между ценой товара и спросом на него. Богатые люди могут позволить себе хорошие вещи, которые бедные люди себе купить не могут. Ежели цена хорошего товара уменьшается, люди из менее зажиточных социальных категорий начинают приобретать его, тем самым увеличивая совокупный спрос. Если же цена поднимается, некоторые из этих людей не могут более покупать его. Богатый будет делать некоторые покупки, потому что это модно, даже, несмотря на то, что вещь не очень нужна или неполезна. Модно покупать бриллианты, но немодно купить воду или воздух. Это одна из причин того, почему бриллианты имеют высокую цену, а вода и воздух имеют низкую цену (или не имеют цены вообще). Этот пример также показывает, что существует разница между стоимостью и полезностью. Галиани понял, что ценность не является объективной, она субъективна. Цена хорошей вещи меняется в зависимости от вкуса и покупательной способности каждой личности. Он был первым исследователем, который констатировал, что цена и стоимость не тождественны, а вытекают из соотношения спроса и предложения. Согласно Галиани, спрос уравнивает настоящее и будущее денег.The Italian Enlightenment’s economist Ferdinando Galiani (1728 - 1787) had a significant impact on the development of philosophy, history, economy and political theory. His economic thinking was influenced by Aristotle, Davanzati, Locke and Montanari. Galiani is most noted for his contributions to value theory, interest theory and economic policy. He recognized that there was a dichotomy between utility and scarcity, a concept that had been kicked around by philosophers since Aristotle. His most notable work «On Money» was written when he was in his early twenties, but was not widely read then because it was available only in Italian. It is in that treatise that his interest and subjective value theories were included. He observed that a commodity's price regulates consumption, and consumption regulates price. As the price of a commodity falls, the demand for it increases, and vice versa. The value of a good is not intrinsic; it is a calculation or ratio between goods that people make in relation to other goods. Men compare one good to another, and make an exchange only when their level of satisfaction will be equal as a result of the exchange. These views seem elementary now, but they were not so elementary when Galiani made them. Galiani also recognized the existence of a relationship between the price of a good and a demand for it. Rich people can afford a good that poorer people cannot. As the price of a good decreases, people from the less affluent income categories begin to purchase it, thus increasing total demand. If the price rises, some of these people will stop buying it. The rich make some purchases because it is fashionable to do so, even though the good purchased has little or no utility. It is fashionable to purchase diamonds, and unfashionable to purchase water or air. That is one reason why diamonds have a high price and water and air have a low price (or no price). This example also shows that there is a difference between value and utility. He realized that value is not intrinsic but subjective. A good's price varies with the taste and purchasing power of each individual. He was the first to see that interest was not a surplus, but is instead a supplement that is needed to equalize service and counter-service. According to Galiani, interest equalizes present and future money. Galiani believed that government generally should not interfere in the natural workings of the economy. A government that attempts to stimulate all sectors of the economy, agricultural and industrial, stimulates nothing. Another aspect of his economic policy theory is that an economic policy must be formulated by taking time and place into account; an economic policy that may be appropriate in one country or at one time may be inappropriate in another. Unlike the physiocrats, Galiani argued that agriculture need not always be viewed as supreme. The view that economic models must be adjusted for time and place later became a basic principle of the German Historical School. But, unlike the German Historical School, Galiani did not reject abstract theory.
URI: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/602
Appears in Collections:Кафедра всесвітньої історії та методології науки

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
dobrolubska. Забута теор..pdf210.29 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.