Methodical aspects of forming future music and choreography teachers’ artistic communication skills

Abstract

The article presents the realization of educational conditions in the methodology of forming future music and cho-reography teachers’ artistic communication skills. The special complex of forms and techniques promoting effective formation of structural components of students’ artistic communication skills is suggested.У статті актуалізована проблема формування художньо-комунікативних умінь майбутніх учителів музики та хореографії. Метою статті є визначення й обґрунтування методичних аспектів формування художньо-комунікативних умінь майбутніх учителів музики та хореографії. Проведено теоретико-методичний аналіз досліджуваної проблеми. Пропонується визначення поняття «художньо-комунікативні вміння майбутніх учителів музики та хореографії» та «педагогічні умови формування художньо-комунікативних умінь майбутніх учителів музики та хореографії». Виявлено чотири групи базисних умінь, що входять до комплексу художньо-комунікативних умінь майбутніх учителів музики та хореографії: уміння автора встановлювати діалогічну взаємодію з художнім твором у процесі сприйняття-розуміння та вербального художньо-педагогічного аналізу; уміння встановлювати інтерактивну (міжособистісну, поліфонічну) взаємодію в процесі художньо-виконавської інтерпретації; уміння моделювати та здійснювати художньо-педагогічний діалог учнів із творами мистецтва; уміння адекватно оцінювати та корегувати власні художньо-комунікативні дії на основі рефлексії. Визначено та науково обґрунтовано низку педагогічних умов, реалізація яких забезпечуватиме ефективне формування досліджуваного феномену, як-от: створення позитивної мотивації до художньо-комунікативної діяльності, ви-користання синергетичного потенціалу художньо-освітнього середовища, поширення поліхудожнього семан-тичного тезаурусу студентів і розвиток рефлексивної позиції майбутніх учителів музики та хореографії. Роз-крито реалізацію педагогічних умов у авторській методиці формування художньо-комунікативних умінь майбутніх учителів музики та хореографії. Представлено етапи впровадження розробленої методики: худож-ньо-ознайомлювальний, інформативний, комунікативно-аналітичний, когнітивний, діяльнісно-творчий, інтерпретаційний, контрольно-коригувальний, рефлексійний. Запропоновано комплекс форм і методів, які сприятимуть ефективному формуванню у студентів компонентів структури художньо-комунікативних умінь. Серед них – художньо-педагогічні дискусії, контекстне спостереження творів мистецтва, інтерактивний метод вербалізації художньої інформації, метод асоціативної візуалізації художніх вражень, метод художньо-когнітивного аналізу творів мистецтва, система музично-ритмічного виховання Е. Жак-Далькроза, створення власного термінологічного словника, інтонаційно-пластичний метод інтерпретації художніх творів, метод пла-стичного та музичного інтонування живописних творів мистецтва, метод музично-пластичної реалізації літературного твору, метод творчих проектів, метод імітаційного моделювання художньо-педагогічної діяльності, рефлексійний аналіз педагогічної практики. Обґрунтовано необхідність використання названих форм і методів у процесі професійної підготовки майбутніх учителів музики та хореографії для забезпечення формування у них компонентів структури художньо-комунікативних умінь В статье актуализирована проблема формирования художественно-коммуникативных умений будущих учите-лей музыки и хореографии. Целью статьи является определение и обоснование методических аспектов формирова-ния художественно-коммуникативных умений будущих учителей музыки и хореографии. Проведен теоретико-методический анализ исследуемой проблемы. Предлагается определение понятия «художественно-коммуникативные умения будущих учителей музыки и хореографии» и «педагогические условия формирования ху-дожественно-коммуникативных умений будущих учителей музыки и хореографии». Выявлены четыре группы ба-зисных умений, входящих в комплекс художественно-коммуникативных умений будущих учителей музыки и хорео-графии: умение автора устанавливать диалогическое взаимодействие с художественным произведением в процессе восприятия-понимания и вербального художественно-педагогического анализа; умение устанавливать интерактив-ное (межличностное, полифоническое) взаимодействие в процессе художественно-исполнительской интерпретации; умение моделировать и осуществлять художественно-педагогический диалог учащихся с произведениями искусства; умение адекватно оценивать и корректировать собственные художественно-коммуникативные действия на основе реф-лексии. Определен и научно обоснован ряд педагогических условий, реализация которых будет обеспечивать эффек-тивное формирование исследуемого феномена: создание положительной мотивации к художественно-коммуникативной деятельности, использование синергетического потенциала художественно-образовательной среды, расширение полихудожественного семантического тезауруса студентов и развитие рефлексивной позиции будущих учителей музыки и хореографии. Раскрыты проблемы реализации педагогических условий в авторской методике фор-мирования художественно-коммуникативных умений будущих учителей музыки и хореографии. Представлены этапы внедрения разработанной методики: художественно-ознакомительный, информативный, коммуникативно-аналитический, когнитивный, деятельностно-творческий, интерпретационный, контрольно-корректирующий, рефлек-сивный. Предложен комплекс форм и методов, способствующих эффективному формированию у студентов компонен-тов структуры художественно-коммуникативных умений. Среди них – художественно-педагогические дискуссии, кон-текстное наблюдение произведений искусства, интерактивный метод вербализации художественной информации, ме-тод ассоциативной визуализации художественных впечатлений, метод художественно-когнитивного анализа произве-дений искусства, система музыкально-ритмического воспитания Э. Жак-Далькроза, создание собственного терминоло-гического словаря, интонационно-пластический метод интерпретации художественных произведений, метод пластиче-ского и музыкального интонирования живописных произведений искусства, метод музыкально-пластической реализа-ции литературного произведения, метод творческих проектов, метод имитационного моделирования художественно-педагогической деятельности, рефлексивный анализ педагогической практики. Обоснована необходимость использо-вания названных форм и методов в процессе профессиональной подготовки будущих учителей музыки и хореографии для обеспечения формирования у них компонентов структуры художественно-коммуникативных умений.