О психологическом содержании и признаках толерантности

Abstract

В работе приведены обобщенные исследования толерантности, которые затрагивают подходы к ее содержанию. Показано, что в современных исследованиях она рассматривается в трех аспектах. Доказано, что наиболее приемлемым относительно психологического содержания, толкование толерантности может рассматриваться как личностное качество, которое позволяет человеку комфортно взаимодействовать с людьми с противоположными взглядами, мыслями, убеждениями, т.е. без противодействия воспринимать их мысли и действия, которые не являются асоциальными по своей природе. Раскрыто, что важными для познания толерантности выступают данные о ее признаках. Установлено, что последние условно можно поделить на те, которые преимущественно связаны, во-первых, с терпимостью (терпение, эмоционально-волевая регуляция, наличие состояний фрустрации, дискомфорта, тревожности), во-вторых, со снисходительностью (бесконфликтность, принятие, почет к чужим мыслям, позициям, умению не осуждать других, эмпатия, вежливость, гуманность), и, в-третьих, с социально-коммуникативной комфортностью (адекватность и гибкость поведения, предрасположенность к другим людям, доброжелательность, откровенность, ощущение юмора, уверенность в себе). The article presents some generalized results of research on tolerance, demonstrates approaches to investigating its contents. It shows that in modern science it is analysed in three aspects. It is proved that the most psychologically acceptable interpretation of tolerance can be considered as a personal quality which allows a person to successfully cooperate with people of opposite views, thoughts, persuasion, that is to perceive their thoughts and actions not amoral by their nature without counteraction. It shows that to cognate tolerance it is important to obtain data on its indications. It is established that the latter can be divided into those which are mainly linked with, firstly, tolerance (patience, emotional-volitional regulation, presence of states of discomfort and anxiety), secondly, with leniency (peaceableness, acceptance, respect to other people’s thoughts and positions, ability of not condemning other people, empathy, politeness, humanity), and, thirdly, with social-communicative comfort (adequacy and flexibility of conduct, favour for other people, goodwill, frankness, sense of humour, self-confidence). В роботі наведені узагальнені дослідження толерантності, які торкаються підходів до її змісту. Показано, що в сучасних дослідженнях вона розглядається в трьох аспектах. особистісна якість, що дозволяє людині комфортно взаємодіяти з людьми з протилежними поглядами, думками, переконаннями, тобто без протидії сприймати їхні думки й дії, які не є асоціальними за своєю природою. Розкрито, що важливими для пізнання толерантності виступають дані про її ознаки. Встановлено, що останні умовно можна поділити на ті, які переважно зв'язані, по-перше, з терпимістю (терпіння, емоційно-вольова регуляція, наявність станів фрустрації, дискомфорту, тривожності), по-друге, з поблажливістю (безконфліктність, ухвалення, пошана до чужих думок, позицій, уміння не засуджувати інших, емпатія, ввічливість, гуманність), і, по-третє, з соціально-комунікативною комфортністю (адекватність і гнучкість поведінки, розташованість до інших людей, доброзичливість, відвертість, відчуття гумору, упевненість у собі).