Волейбол як засіб фізичної працездатності студентів

Abstract

В статті розглянуті результати визначення рівня фізичної працездатності та її функціональне забезпечення у студентів, що займаються в групі спортивно-педагогічного удосконалення з волейболу в залежності від ігрового амплуа. Незважаючи на домінування швидкісно-силового компоненту забезпечення діяльності центральних блокуючих та зв’язуючих, гравці даних амплуа мають найвищий рівень PWC170·кг-1, що пояснюється субмаксимальним характером виконання проби на рівні анаеробного порогу і детермінується, на нашу думку, швидкісно-силовими можливостями м’язових груп нижніх кінцівок та функціональними можливостями серцево-судинної системи. В фазу реституції після закінчення проби PWC170 відбувається інверсія спектральних потужностей за рахунок збільшення високохвильової компоненти з недовідновленням даної ознаки в залежності від ігрового амплуа. В статье рассмотрены результаты определения уровня физической работоспособности и ее функциональное обеспечение у студентов, которые занимаются в группе спортивно-педагогического совершенствования по волейболу в зависимости от игрового амплуа. Целью статьи было изучение особенностей вегетативной регуляции ритма сердца и функционального состояния сердечно-сосудистой системы студентов-волейболистов при выполнении дозированных физических нагрузок в соответствии с их игровым амплуа. The results of determining the level of physical working capacity (PWC) and its functional support of students who are engaged in volleyball groups of sports and pedagogical improvement, depending on their playing role are considered in the article. The aim of the article was to study the features of vegetative regulation of the heart rhythm and the functional state of the cardiovascular system of volleyball students when performing dose-related physical activities in accordance with their playing roles.