Педагогічна рефлексія: генезис, сутність, функції в освітньому процесі

Abstract

У статті розглядаються сутнісні характеристики поняття «рефлексія». Простежується його генезис у філософських, психологічних і педагогічних працях. Уточнено, що рефлексія – це форма теоретичної діяльності людини, що спрямована нею на осмислення своїх дій і переконань і є підставою її діяльності. Зазначено, що важливість оволодіння вміннями педагогічної рефлексії підкреслюється багатьма дослідниками, оскільки вона сприяє адекватній самореалізації педагога у професійній сфері через пізнання власних можливостей, здатності займати аналітичну позицію відносно своєї діяльності, коригувати її. Визначено основні напрями діяльності щодо формування педагогічної рефлексії. The relevance of the formation of reflection in pedagogical education is determined by the tendency to gradually replace the cognitively oriented (traditional) educational paradigm by the person-oriented (humanistic) one, by activating the personal component in the educational process. The development of the reflection capacity helps teachers to find their individual style of their professional activity, allows achieving an adequate professional and personal self-esteem, forms the ability to predict and analyze the results of their activity, and increases the level of their self -organization. Essential characteristics of the concept «reflection» in philosophy are analyzed in the article from the diachronic approach; the genesis of the aforementioned concept in psychological and pedagogical works is traced.