The problem of creative contents of the academic drawing represented by the future architects

Abstract

The problem of creative contents of the academic drawing has been considered and analyzed in the article. Drawing is one of leading disciplines in the future architect training. Drawing is the main figurative means of an architect's creative method. Architectural drawing, continuing the tradition of the academic drawing, is a separate field in graphics, since it is the basis for the professional communicative language of the architect. Mastering drawing skills presupposes the development of the architect’s capability to freely represent the projected construction in mind and the ability to depict it on a piece of paper from any point of view and in any angle. Taking into consideration the fact that the discipline «Drawing» takes part in the formation of professional and creative qualities, it is necessary that a visual row of graphic means should correspond to the expression of the volumetric-spatialessence and tectonics of the construction of the object. Architect’s drawing tends to be linear, analytic containing a great number of explanations on the margins; it fixes a constructive essence of a model. Linear does not mean dry. A line itself has the most powerful energy, it might be saturated and transparent, sharp and smooth at one and the same time. A line, being supported by tonal or coloured straight lines as well as by traditional tonal modeling of the form by successive layer-by-layer application of paint, turns into a coloured one without losing its documental constructiveness. Teaching a future architect the educational drawing should, together with other educational disciplines, educate his / her architectural and engineering thinking, acute vision of the surrounding world, ability to express various architectural and constructive ideas by means of graphics. Drawing enables the embodiment of these ideas faster, more directly and economically, taking into account all possible variants and choosing an optimal decision. Drawing must serve as the basis for making layouts where expressive means are more labour-consuming; they might be defined after the idea of a composition has been found in a drawing. Laconism, accuracy and simplicity are typical of the architectural drawing. This approach facilitates a gradual formation of students’ professional mastery and creativeness without taking into consideration their different training levels in the sphere of drawing. У статті розглянуто і проаналізовано проблему творчого змісту в академічному рисунку. Рисунок – одна з провідних дисциплін у навчанні майбутніх архітекторів. Рисунок є головним образотворчим засобом творчого методу архітектора. Архітектурний рисунок, продовжуючи традиції академічного рисунка, є окремим напрямком у графіці, оскільки лежить в основі професійної комунікативної мови архітектора. Оволодіння майстерністю рисунка має у архітектора завершитися розвитком здатності вільного уявлення проектованої споруди в голові і вмінням зобразити його на аркуші паперу з будь-якої точки зору і в будь- якому ракурсі. Ураховуючи те, що дисципліна «Рисунок» бере участь у формуванні професійних, творчих якостей, необхідно, щоб візуальний ряд графічних засобів відповідав вираженню об’ємно-просторової суті і тектоніки побудови об’єкта. Рисунок архітектора лінійний, аналітичний, з великою кількістю пояснень на полях фіксує конструктивну сутність моделі. Лінійний – не означає сухий. Сама лінія має найпотужнішу енергетику, вона може бути насиченою і прозорою, різкою і плавною. Підкріплена тональною або колірною плямою, традиційною відмивкою, лінія стає барвистою, не втрачаючи своєї документальної конструктивності. Викладання навчального рисунка майбутньому архітектору покликане спільно з іншими навчальними дисциплінами виховувати у нього архітектурно-інженерне мислення, гостре бачення навколишнього світу, вміння графічними засобами виражати різні архітектурно-коструктивні ідеї. В статье рассмотрена и проанализирована проблема творческого содержания в академическом рисунке. Рисунок – одна из ведущих дисциплин в обучении будущих архитекторов. Рисунок является главным изобразительным средством творческого метода архитектора. Архитектурный рисунок, продолжая традиции академического рисунка, представляет собой отдельное направление в графике, поскольку лежит в основе профессионального коммуникативного языка архитектора. Овладение мастерством рисунка должно у архитектора завершиться развитием способности свободного представления проектируемого сооружения в голове и умения изобразить его на листе бумаги с любой точки зрения и в любом ракурсе. В связи с тем, что дисциплина «Рисунок» участвует в формировании профессиональных, творческих качеств, необходимо чтобы визуальный ряд графических средств соответствовал выражению объемно-пространственной сущности и тектоники построения объекта.