Академічна доброчесність та критичне мислення здобувачів вищої освіти як інструменти забезпечення прозорості, сталого розвитку та економічної ефективності управління лісовим господарством

Abstract

В умовах глобальних кліматичних трансформацій та посилення антропогенного тиску на біосферу лісове господарство опиняється в епіцентрі зміщення парадигм від суто ресурсного користування до концепції збалансованого природокористування. Успішна імплементація Цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй, зокрема ЦСР 13 щодо невідкладних заходів із боротьби зі зміною клімату та ЦСР 15 стосовно захисту й відновлення екосистем суходолу, безпосередньо корелює з якістю, прозорістю та інституційною зрілістю систем управління лісовим сектором [1]. Традиційні підходи до лісоуправління в багатьох країнах із перехідною економікою часто зазнають деструктивного впливу через високий рівень комплаєнс-ризиків, латентні форми корупції, тіньовий обіг лісопродукції та застарілі, екстенсивні сировинні моделі менеджменту, що суттєво знижує загальну фінансово- економічну ефективність галузі. Інноваційне подолання цих системних деформацій лежить у площині реалізації ЦСР 4, яка декларує забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти.