Українська Пушкініада: епістемологічні механізми відтворення символічного порядку

Abstract

У статті аналізуються способи осмислення пам’ятників Алєксандра Пушкіна в україномовному науковому дискурсі, через які відтворюється символічний порядок публічного простору України. Актуальність теми зумовлена тим, що пам’ятники Алєксандра Пушкіна тривалий час залишалися одними з найбільш поширених маркерів московської культурної присутності, однак у науковому дискурсі не ставали предметом системного аналізу, що створює розрив між їхньою усталеною присутністю як елементів символічного порядку та рівнем їхнього осмислення. Метою статті є виявлення епістемологічних механізмів відтворення символічного порядку через аналіз способів осмислення пам’ятників Пушкіну в україномовному науковому дискурсі. Об’єктом дослідження є корпус текстів, у яких ці пам’ятники згадуються, описуються або інтерпретуються, що дозволяє простежити не лише їхню репрезентацію, але й способи формування знання про них. Методологічну основу становить аналіз корпусу текстів, сформованого за допомогою Google Scholar, що включає академічні публікації, навчально-методичні матеріали та інші типи текстів. Застосовано метод суцільної вибірки за ключовим запитом із подальшою верифікацією результатів та відбором релевантних джерел, що дозволяє охопити різні рівні функціонування знання – від академічних досліджень до навчальних і популяризаторських текстів. The article analyzes the ways in which monuments to Alexander Pushkin are interpreted in the Ukrainian-language academic discourse, through which the symbolic order of public space in Ukraine is reproduced. The relevance of the topic stems from the gap between their established presence as elements of the symbolic order and the insufficient level of their systematic scholarly interpretation, which limits the possibility of their critical reconsideration. The aim of the article is to identify the epistemological mechanisms of the reproduction of the symbolic order through the analysis of how Pushkin monuments are conceptualized in Ukrainian-language academic texts. The study is based on a corpus of texts in which these monuments are represented and interpreted, making it possible to trace both their representation and the ways knowledge about them is produced and stabilized. The methodological framework relies on corpus analysis using materials collected via Google Scholar, including academic publications, teaching materials, and other types of texts. Continuous keyword sampling was applied, followed by verification and selection of relevant sources, allowing the study to capture different levels of knowledge production and circulation