Positive mental health in wartime: associations with anxiety, depression, and well-being

Abstract

The full-scale war has placed the population of Ukraine under conditions of prolonged stress, uncertainty, and repeated traumatic exposure. In such circumstances, mental health should be considered not only through symptoms of distress but also through indicators of positive mental health and well-being. This integrated perspective is consistent with the dual-continua model and allows for a more nuanced account of psychological functioning under prolonged societal strain. The aim of the study was to examine how state and trait anxiety were associated with depressive symptoms, positive mental health, subjective well-being, psychological well-being, and relationship satisfaction in Ukrainian adults surveyed during the war. The study used a cross-sectional anonymous online survey conducted throughout 2024 among 168 adults aged 18–56 years, including students and academic staff from Vinnytsia and Vilnius. The State-Trait Anxiety Inventory, the Burns Depression Checklist, the Positive Mental Health Scale, and the Modified BBC Subjective Well-being Scale were used. Descriptive statistics and Pearson’s correlation analysis were applied. The findings showed that higher levels of state and trait anxiety, as well as more pronounced depressive symptoms, were consistently associated with lower positive mental health, subjective well-being, and psychological well-being. A pronounced association was also observed between subjective and psychological well-being, suggesting a substantial overlap between these dimensions under conditions of prolonged wartime strain. Relationship satisfaction was linked to lower distress and better well-being. The findings indicate that, in populations living under wartime conditions, mental health assessment should include not only distress symptoms but also indicators of positive functioning and interpersonal resources. Актуальність дослідження зумовлена тим, що повномасштабна війна поставила населення України в умови тривалого стресу, невизначеності та повторюваного травматичного впливу. За таких обставин психічне здоров’я доцільно розглядати не лише через симптоми дистресу, а й через показники позитивного ментального здоров’я та благополуччя. Такий підхід узгоджується з моделлю подвійного континууму та дає змогу точніше описати психологічне функціонування людини в умовах тривалого суспільного кризового навантаження. Метою статті було з’ясувати, як реактивна та особистісна тривожність пов’язані з депресивними симптомами, позитивним ментальним здоров’ям, суб’єктивним благополуччям, психологічним благополуччям і задоволеністю стосунками у дорослих українців, опитаних під час війни. Методи дослідження включали крос-секційне анонімне онлайн-опитування, проведене упродовж 2024 року серед 168 дорослих віком від 18 до 56 років – студентів і науково-педагогічних працівників із Вінниці та Вільнюса. Було використано опитувальник State-Trait Anxiety Inventory, Burns Depression Checklist, Positive Mental Health Scale та Modified BBC Subjective Well-being Scale. Застосовано описову статистику і кореляційний аналіз Пірсона. Результати показали, що вищі рівні реактивної й особистісної тривожності, а також більш виражені депресивні симптоми послідовно поєднувалися зі зниженням позитивного ментального здоров’я, суб’єктивного і психологічного благополуччя. Виявлено також дуже тісний зв’язок між суб’єктивним і психологічним благополуччям, що може свідчити про їх значне перекриття в умовах тривалого воєнного напруження. Задоволеність стосунками була пов’язана з нижчим рівнем дистресу та кращими показниками благополуччя. Висновки полягають у тому, що для людей, які живуть в умовах війни, доцільним є комплексне оцінювання не лише симптомів дистресу, але й показників позитивного функціонування та міжособистісних ресурсів.