Роль емоційних станів та механізмів психологічної адаптації у формуванні мотивів обману особистості

Abstract

Статтю присвячено емпіричному дослідженню ролі емоційних станів і механізмів психологічної адаптації у формуванні мотивів обману у жінок у другій фазі ранньої дорослості (30–40 років). Актуальність зумовлена зростанням психоемоційного навантаження в умовах воєнного стану в Україні та недостатнім вивченням зв’язку між адаптаційними механізмами й обманом у цій популяції. Мета – визначити роль депресії, тривожності, стресу та механізмів психологічного захисту у формуванні мотивів обману. Вибірку склали 40 жінок; застосовано три методики: «Шкала депресії, тривоги та стресу» (DASS) в адаптації І. Галицької, М. Кліманської, М. Перун; «Індекс життєвого стилю» Р. Плутчика, Г. Келлермана, Х. Р. Конте в адаптації Вассермана; «Види та мотиви обману» (Косьянова О. Ю.). Встановлено, що серед механізмів психологічної адаптації домінують інтелектуалізація (52,5% – високий рівень) та заперечення (40% – високий рівень), а провідними мотивами обману є захист від емоційного болю, приховання особистої інформації та захист стосунків. Виявлено статистично значущі кореляції: негативний зв’язок між стресом та інтелектуалізацією (r = –0,358; p < 0,05), позитивний між запереченням та інтелектуалізацією (r = 0,407; p < 0,01), а також сильні позитивні зв’язки між захисно-орієнтованими мотивами обману (r = 0,540–0,689; p < 0,001). Наукова новизна полягає в емпіричному обґрунтуванні захисно-адаптаційної функції обману у жінок в умовах хронічного стресу. Практична значущість – у можливості використання результатів для розробки програм психологічної підтримки жінок у кризових умовах. The article examines the role of emotional states and psychological adaptation mechanisms in forming deception motives in women during the second phase of early adulthood (aged 30–40). The relevance is determined by the increasing psychoemotional burden under martial law in Ukraine and insufficient study of the link between adaptation mechanisms and deception in this population. The aim was to determine how depression, anxiety, stress, and psychological defence mechanisms contribute to deception motives. Forty women participated; three instruments were applied: the Depression Anxiety Stress Scale (DASS 21, adapted by I. Halytska, M. Klimanska, M. Perun), the Life Style Index (R. Plutchik, H. Kellerman, H. R. Conte, adapted by Vasserman), and the «Types and Motives of Deception» questionnaire (O. Yu. Kosyanova). Intellectualisation (52.5% high level) and denial (40% high level) dominate among defence mechanisms; protection from emotional pain, concealment of personal information, and relationship protection are the leading deception motives. Significant correlations were found: a negative relationship between stress and intellectualisation (r = –.358, p < .05), a positive relationship between denial and intellectualisation (r = .407, p < .01), and strong positive associations among protective deception motives (r = .540–.689, p < .001). Scientifically, the study provides empirical evidence for the defensive-adaptive function of deception in women under chronic stress. Practically, the findings can inform psychological support programmes for women in crisis.