Продуктивний потенціал терміна «Мобільний зв’язок»

Abstract

Статтю присвячено аналізу продуктивного потенціалу терміна «мобільний зв’язок» у площині його словникових дефініцій, структури, семантики, а також функціонування як фахового поняття. Акцентовано на тому, що галузь термінології мобільного зв’язку є найзатребуванішою, оскільки її одиниці відображають поступальний розвиток цивілізаційних науково-технічних знань. Терміни мобільного зв’язку визначено як стійкі одиниці синтетичної й аналітичної номінації, закріплені за конкретним поняттям у галузі комунікативних технологій, обмежені спеціальною галуззю використання. Стверджується, що саме термінологія мобільного зв’язку, яка наповнює та збагачує сучасну англомовну фахову мову, певною мірою експлікує її сучасний стан, уможливлює осмислення його потужного термінотвірнго потенціалу. Зʼясовано, що найчисленніші тематичні групи термінології мобільного зв’язку – це назви цифрових та логічних частин мобільного телефону, зовнішніх пристроїв прийому-передачі інформації тощо. This article analyses the productive potential of the term ‘mobile communications’ in terms of its lexical definitions, structure, semantics, and its function as a technical concept. Emphasis is placed on the fact that the field of mobile communications is the most in-demand terminological lexicon, reflecting the progressive development of scientific and technical knowledge in civilisation. Mobile communications terms are defined as stable units of synthetic and analytical naming, assigned to specific concepts in the field of communication technologies and restricted to a specific area of application.