Презумпція відповідальності держави у практиці ЄСПЛ щодо зникнень, незаконних затримань та смертей у зоні збройного конфлікту

Abstract

Збройний конфлікт є середовищем, у якому держава одночасно є носієм публічної влади, стороною бойових дій та потенційним порушником прав людини. Саме тому проблема доказування відповідальності держави за зникнення осіб, незаконне позбавлення волі та смерті в зоні конфлікту набуває не лише юридичного, але й глибоко морального виміру. Європейський суд з прав людини (далі — ЄСПЛ, Суд) виробив позицію, відповідно до якої за певних обставин тягар доведення інвертується: держава зобовʼязана пояснити долю особи, яка востаннє перебувала під її контролем, інакше Суд встановлює порушення статей 2 і 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Ця позиція, яку в науковій літературі прийнято іменувати «презумпцією відповідальності держави», є одним із найпотужніших і найбільш концептуально навантажених інструментів конвенційного захисту — і саме тому вимагає окремого систематичного аналізу в умовах повномасштабного збройного конфлікту в Україні.