Освіта в часи штучного інтелекту: між софією та софістикованістю

Abstract

Стаття присвячена аналізу трансформації сучасної освіти в умовах стрімкого розвитку технологій штучного інтелекту, що зумовлює актуальність дослідження. Упровадження інтелектуальних систем змінює не лише інструменти навчання, а й саму сутність освітнього процесу, актуалізуючи проблему співвідношення між глибинним розумінням знання та його інструментальним використанням. У цьому контексті особливої значущості набуває філософське осмислення понять софії як мудрості та софістикованості як технічної ефективності. Метою статті є дослідження впливу штучного інтелекту на освіту крізь призму взаємодії софії та софістикованості, а також обґрунтування необхідності їх поєднання у сучасній освітній парадигмі. Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використано загальнонаукові та філософські методи, зокрема аналіз і синтез наукових джерел, порівняльний метод, системний та аксіологічний підходи. Результати дослідження. У результаті дослідження встановлено, що штучний інтелект значно підсилює софістикований вимір освіти, забезпечуючи ефективність, доступність та персоналізацію навчання. Водночас це супроводжується ризиком поверхневого засвоєння знань, зниження рівня критичного мислення та редукції освіти до набору функціональних навичок. Доведено, що філософія відіграє ключову роль у збереженні гуманістичного змісту освіти, формуванні етичних орієнтирів та розвитку рефлексивного мислення. Разом із тим зафіксовано низку ризиків, пов’язаних із надмірною орієнтацією на технологічну ефективність. До них належать поверхневе засвоєння знань, зниження рівня критичного мислення та поступова втрата навичок самостійного аналізу. Встановлено, що використання генеративних систем ШІ ускладнює питання авторства та академічної доброчесності. The article is devoted to the analysis of the transformation of modern education in the context of the rapid development of artificial intelligence technologies, which determines the relevance of this study. The introduction of intelligent systems changes not only learning tools but also the very essence of the educational process, highlighting the problem of the relationship between deep understanding of knowledge and its instrumental use. In this context, philosophical reflection on the concepts of sophia as wisdom and sophistication as technical efficiency becomes particularly significant. Purpose of the Study. The purpose of the article is to investigate the impact of artificial intelligence on education through the prism of the interaction between sophia and sophistication, as well as to substantiate the need for their integration in the modern educational paradigm. Research Methods. To achieve this goal, general scientific and philosophical methods were used, including analysis and synthesis of scientific sources, the comparative method, as well as systemic and axiological approaches. Research Results. The study found that artificial intelligence significantly enhances the sophisticated dimension of education, ensuring efficiency, accessibility, and personalization of learning. At the same time, this is accompanied by the risk of superficial knowledge acquisition, a decline in critical thinking, and the reduction of education to a set of functional skills. It is proven that philosophy plays a key role in preserving the humanistic content of education, shaping ethical guidelines, and developing reflective thinking. At the same time, a number of risks associated with an excessive focus on technological efficiency have been identified. These include superficial learning, a decrease in critical thinking, and the gradual loss of independent analytical skills. It has been established that the use of generative AI systems complicates issues of authorship and academic integrity. The research shows that the role of the teacher in the context of digitalization undergoes significant changes: from a source of knowledge to a mentor, moderator, and organizer of the learning process. It is also proven that artificial intelligence cannot fully replace a teacher due to the lack of emotional intelligence, empathy, and the ability for deep interpersonal interaction. It has also been established that philosophy plays a key role in preserving the humanistic dimension of education, ensuring the understanding of ethical, value-based, and anthropological aspects of AI use. It is substantiated that the education of the future should integrate sophia and sophistication, combining technological competence with deep understanding and value responsibility. It is concluded that artificial intelligence does not replace humans in the educational process but transforms their role, strengthening the importance of the teacher as a mentor and guide in a complex information environment.