Естетичні виміри інтерпретації фортепіанних творів у виконавській практиці

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення фортепіанного виконавства як цілісного художньо-естетичного феномену в умовах сучасних культурних трансформацій. Надмірна зосередженість на технічних аспектах підготовки піаністів часто обмежує розкриття образно-смислового потенціалу музичного твору, що актуалізує пошук нових методологічних підходів. У цьому контексті особливого значення набуває вивчення естетичних параметрів виконавської інтерпретації, які визначають художню цінність і змістову глибину музичного виконання. Мета дослідження полягає у виявленні та аналізі ключових естетичних вимірів інтерпретації фортепіанних творів у контексті сучасної виконавської практики для структурування теоретичного розуміння мистецьких процесів. Методологічна основа дослідження ґрунтується на засадах комплексного підходу, який інтегрує методи системного аналізу, герменевтичного прочитання музичного тексту та трансдисциплінарні стратегії, що охоплюють музикознавство, культурологію та психолого-педагогічний інструментарій. The relevance of the study is determined by the necessity of rethinking piano performance as a holistic artistic and aesthetic phenomenon in the conditions of contemporary cultural transformations. An excessive focus on the technical aspects of pianists’ training often limits the disclosure of the image-semantic potential of a musical work, which actualizes the search for new methodological approaches. In this context, particular significance is acquired by the study of the aesthetic parameters of performance interpretation, which determine the artistic value and semantic depth of musical performance. The aim of the study consists in identifying and analyzing the key aesthetic dimensions of the interpretation of piano works in the context of contemporary performance practice for structuring the theoretical understanding of artistic processes. The methodological basis of the study is grounded on the principles of a comprehensive approach, which integrates methods of system analysis, hermeneutic reading of the musical text, and transdisciplinary strategies encompassing musicology, cultural studies, and psychologicalpedagogical tools.