Криза ідентичностей в Україні в роки НЕПу

Abstract

Статтю присвячено аналізу кризи ідентичностей в Україні в 1920-х роках у контексті становлення радянської держави, реалізації нової економічної політики та політики коренізації. Більшовицька влада після завершення громадянської війни зіштовхнулася не лише з економічними та політичними викликами, а й із проблемою відсутності єдиної моделі колективної ідентичності на постімперському просторі. Саме це зумовило тимчасову відмову від унітарної моделі держави та впровадження політик, покликаних поєднати соціалістичну ідеологію з національними особливостями окремих республік. The article analyzes the identity crisis in Ukraine during the 1920s within the context of the Soviet state’s formation, the implementation of the New Economic Policy (NEP), and the policy of korenizatsiya (indigenization). Following the Civil War, the Bolshevik leadership faced not only economic and political challenges but also the lack of a unified collective identity model across the postimperial space. This necessitated a temporary departure from the unitary state model in favor of policies designed to merge socialist ideology with the national characteristics of individual republics.