Трансформація ідентичності в контексті постмодерної філософії

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена тим, що в умовах цифровізації, фрагментації соціального досвіду та децентрації суб’єкта проблема ідентичності перестає бути виключно теоретичною. Вона стає важливою, як для особистого саморозуміння, так і для суспільного життя. Постмодерна філософія поставила під сумнів ідею стабільного та центрованого суб’єкта, однак залишила відкритим питання про механізми збереження безперервності ідентичності після її деконструкції. Відсутність чіткого розрізнення між стабільністю та тривалістю ідентичності у сучасних дослідженнях створює теоретичну невизначеність, що потребує спеціального філософського аналізу. Мета. Метою статті є виявлення особливостей трансформації ідентичності в межах постмодерної філософії, обґрунтування відмінності між стабільністю та тривалістю ідентичності як концептуальної моделі її сучасного осмислення. Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є історико-філософський аналіз та концептуальне моделювання. У статті здійснено філософський аналіз трансформації ідентичності в контексті постмодерної філософії з урахуванням критики модерної концепції суб’єкта. Також уточнено зміст ключових понять і запропоновано їхнє нове співвідношення в сучасному контексті. In the context of digitalization, fragmentation of social experience, and the decentration of the subject, the problem of identity ceases to be purely theoretical and becomes significant for both personal self-understanding and social life. Postmodern philosophy has convincingly questioned the idea of a stable and centered subject; however, it has not sufficiently clarified how continuity of identity is possible after its deconstruction. The lack of a clear distinction between stability and duration of identity generates theoretical ambiguity in contemporary debates. Purpose. The purpose of the article is to analyze the transformation of identity within postmodern philosophy and to substantiate the distinction between stability and duration as a conceptual model for its contemporary understanding. Methods. The study is based on historical-philosophical and comparative analysis, as well as on the conceptual reconstruction of the notions of the subject and identity. The texts of representatives of modern and postmodern philosophy are interpreted in order to identify changes in the understanding of their theoretical status.