«Інформаційний реверс» інтерпретацій політичної реальності в українсько-французькому дискурсі

Abstract

Стаття присвячена емпіричному дослідженню феномену «інформаційного реверсу» як повторного виникнення та переосмислення інтерпретацій політичної реальності На основі діахронічного дискурс-аналізу розглянуто еволюцію медійних та політичних наративів, що супроводжували ключові події двосторонніх відносин, зокрема питання євроатлантичної інтеграції України, безпекових гарантій та стратегічного партнерства в українсько-французькому співробітництве. Центральним кейсом дослідження обрано дискурс навколо гарантій безпеки для України Будапештського меморандуму 1994 року. Протягом кількох десятиліть цей дискурс зазнавав численних інтерпретаційних трансформацій і набував нового суспільно-політичного звучання. Автор простежує, як зміна історичного контексту, позицій політичних акторів та медійних інтерпретаторів формувала нові смисли, що інколи мали більший резонанс, ніж первинні події. У статті аналізуються погляди українських і французьких політиків, аналітиків та журналістів, а також вплив їхніх оцінок на публічні дебати. Особлива увага приділяється методологічним аспектам використання понять «дискурс» і «дискурсивний аналіз» як дослідницьких категорій. Розгляд теми з використанням підходів діахронічного політичного дискурс-аналізу демонструє, що «інформаційний реверс» неодноразово змінює модифікації ментальних моделей, тобто ідеологічне наповнення політичних наративів у різних верствах суспільства аж до їхнього діалектичного перетворення. Дослідження використовує інструментарій основних і допоміжних методів гуманітарних наук: порівняльно-історичного, структурно - функціонального, системного, феноменологічного тощо. Зроблено висновок про тривалий вплив дискурсу ядерного роззброєння України на сучасні політичні інтерпретації та перспективи його подальшого переходу з актуального інформаційного поля до академічної площини. The article is devoted to an empirical study of the phenomenon of the «information reverse” as the recurrent emergence and reinterpretation of political reality interpretations. Based on a diachronic discourse analysis, the evolution of media and political narratives accompanying key events in bilateral relations is examined, particularly issues of Ukraine’s Euro-Atlantic integration, security guarantees, and strategic partnership within the Ukrainian–French discourse. The central case study focuses on the discourse surrounding the 1994 Budapest Memorandum, which over several decades has undergone numerous interpretative transformations and acquired renewed socio-political significance. The author traces how changes in historical context, the positions of political actors, and media interpreters shaped new meanings that at times generated greater resonance than the original events themselves. The article analyzes the views of Ukrainian and French politicians, analysts, and journalists, as well as the impact of their assessments on public debate. Special attention is paid to the methodological aspects of applying the concepts of «discourse» and «discourse analysis» as research categories. The examination of the topic through the approaches of diachronic political discourse analysis demonstrates that the «information reverse» repeatedly modifies mental models, that is, the ideological content of political narratives within different social strata, up to their dialectical transformation. The study employs the toolkit of both primary and auxiliary methods of the humanities, including comparative-historical, structural-functional, systemic, phenomenological approaches, etc. The article concludes that the discourse on Ukraine’s nuclear disarmament has exerted a long-term influence on contemporary political interpretations and outlines the prospects of its gradual transition from the current information field to the academic domain.