Genesis and evolution of piano miniature as a representative genre of romanticism: historical prerequisites and typological features

Abstract

The aim of the article is to identify the historical prerequisites and aesthetic foundations of the formation of the piano miniature as a representative genre of musical Romanticism. The research methodology is based on a comprehensive interdisciplinary approach, which allows the multifaceted nature of the piano miniature to be explored and proven as a universal artistic phenomenon inherent in painting, literature, and music. It is substantiated that this genre emerges as a specific artistic model capable of embodying a holistic picture of the world through the concept of “the great in the small” (multum in parvo), which defines the special status of the small form in the system of Romantic values. Particular attention is paid to the logic of the genre’s genesis and evolution, viewed as a continuous process of accumulating intellectual and emotional experience. The origins of the musical miniature are traced in the works of French clavecinists (F. Couperin, J. Rameau) and the virtuoso sonatas of D. Scarlatti, in which the foundations of chamber style and programmatism were laid. Метою статті є визначення історичних передумов та естетичних засад становлення фортепіанної мініатюри як репрезентативного жанру музичного романтизму. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному міждисциплінарному підході, що дає змогу розкрити багатогранність фортепіанної мініатюри і засвідчити міждисциплінарну природу мініатюри як універсального мистецького феномена, властивого живопису, літературі та музиці. Обґрунтовано, що цей жанр постає специфічною художньою моделлю, здатною втілити цілісну картину світу через концепцію «великого в малому» (multum in parvo), що визначає особливий статус малої форми в системі романтичних цінностей. Окрему увагу приділено логіці генезису та еволюції жанру, що розглядається як безперервний процес накопичення інтелектуального та емоційного досвіду. Витоки музичної мініатюри простежено у творчості французьких клавесиністів (Ф. Куперена, Ж. Рамо) та віртуозних сонатах Д. Скарлатті, в яких було закладено засади камерності та програмності.