Нормативність української мови в освітньому процесі: детермінанти порушень та шляхи їх подолання

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена потребою в лінгвістично компетентних фахівцях, формування яких покладається на заклади вищої освіти. Сьогодні в українському соціумі поряд із низкою суспільних викликів та проблем гостро стоїть питання мовної грамотності. Мета статті – розкрити важливість усвідомлення й дотримання мовних норм у вищій школі, запропонувати певні шляхи подолання мовної безграмотності учасниками освітнього процесу. У процесі дослідження застосовано комплекс методів: аналіз, синтез та узагальнення наукових джерел із проблем мовної норми й лінгвістичної компетенції; описовий (для характеристики сучасного стану мовної грамотності здобувачів вищої освіти), педагогічне спостереження й узагальнення власного викладацького досвіду з метою визначення ефективних форм роботи в умовах диджиталізації освітнього середовища, елементи соціолінгвістичного аналізу (для з’ясування причин порушень норми, що дало змогу врахувати екстралінгвальні чинники: інтерференційний вплив суміжних мов, діалектне підґрунтя, вплив інтернет-комунікації на мовленнєву культуру освітнього середовища). The relevance of the study is determined by the growing need for linguistically competent specialists, whose formation is entrusted to higher education institutions. Today, alongside a range of social challenges, the issue of language literacy has become particularly acute in Ukrainian society. The aim of the article is to reveal the importance of awareness and adherence to language norms in higher education, and to propose certain ways of overcoming language illiteracy among participants in the educational process. The study employed a set of methods: analysis, synthesis and generalization of scholarly sources on language norms and linguistic competence; a descriptive method; pedagogical observation and generalization of the authors' own teaching experience in order to identify effective forms of work in the context of the digitalization of the educational environment; and elements of sociolinguistic analysis (to identify the causes of norm violations, which made it possible to account for extralinguistic factors).