Сюжетно-рольова гра як «соціальний тренажер» у процесі формування соціальної компетентності в дітей середнього дошкільного віку

Abstract

У представленій статті здійснено ґрунтовний теоретико-методичний аналіз механізмів формування соціальної компетентності в дітей дошкільного віку п’ятого року життя в умовах глобальної трансформації освітнього простору України. Актуальність дослідження зумовлена гострою потребою в подоланні наслідків соціальної ізоляції, хронічного стресу та дефіциту безпосереднього спілкування. Виокремлено суперечність між високим суспільним запитом на комунікативну стійкість особистості та реальним станом соціалізації дітей, які перебувають під надмірним впливом медіаконтенту. Метою статті є обґрунтування теоретичних засад використання ігрової діяльності як «соціального тренажера» – безпечного простору для апробації складних життєвих сценаріїв, моделювання суспільних відносин та зміцнення механізмів психологічної стійкості дітей. The presented article provides a thorough theoretical and methodological analysis of the mechanisms of social competence formation in preschool children of the fifth year of life in the context of the global transformation of the educational space of Ukraine. The relevance of the study is due to the urgent need to overcome the consequences of social isolation, chronic stress and lack of direct communication. The contradiction between the high social demand for communicative stability of the individual and the real state of socialization of children who are under the excessive influence of media content is highlighted. The aim of the article is to substantiate the theoretical principles of using gaming activities as a “social simulator” — a safe space for testing complex life scenarios, modeling social relations and strengthening the mechanisms of psychological stability of children.