Європейський підхід до розуміння цифрового суверенітету

Abstract

Розглянуто еволюцію розуміння цифрового суверенітету у нормативно-правових документах Євросоюзу та політичних деклараціях лідерів. Протягом останнього десятиліття ЄС прийняв низку регуляторних актів щодо використання цифрових технологій, однак питання утвердження свого суверенітету у цій сфері набуло актуальності з 2019 року. ЄС був одним із глобальних лідерів у правовому регулюванні інформаційно-комунікаційних технологій, прийнявши у 2016 році Загальний регламент про захист даних.Особливістю вузького підходу до цифрового суверенітету, характерного для цього етапу, є його розгляд у контексті інфраструктури та програмного забезпечення. Найбільшу увагу за вузького розуміння цифрового суверенітету ЄС приділяв захисту даних та приватності, кібербезпеці та підтримці конкурентоспроможності європейських технологічних компаній. Однак пандемія, російсько-українська війна виявила загрозливу залежність ЄС від зовнішніх акторів та вразливість, зокрема і в суспільно-політичних процесах. Прийняття Берлінської декларації (2025) стало важливою віхою у захисті демократії та європейських цінностей як важливої складової цифрового суверенітету у широкому його розумінні. Запропонований Єврокомісією Європейський щит демократії передбачає низку заходів у таких ключових напрямах як: 1) захист цілісності інформаційного простору; 2) зміцнення європейських інституцій, забезпечення чесних і вільних виборів та вільних і незалежних ЗМІ та 3) підвищення стійкості суспільства та залучення громадян. Особливу роль відведено громадянському суспільству, організації якого отримають фінансову, організаційну та інформаційну підтримку з боку ЄС. The evolution of the understanding of digital sovereignty in EU regulatory documents and political declarations by leaders is considered. Over the past decade, the EU has adopted a number of regulatory acts on the use of digital technologies, but the issue of asserting its sovereignty in this area has become relevant since 2019. The EU has been one of the global leaders in the legal regulation of information and communication technologies, adopting the General Data Protection Regulation in 2016. A distinctive feature of the narrow approach to digital sovereignty of this stage is its consideration in the context of infrastructure and software. The EU’s narrow understanding of digital sovereignty focused on data protection and privacy, cybersecurity, and supporting the competitiveness of European technology companies. However, the pandemic and the Russian-Ukrainian war revealed the EU’s threatening dependence on external actors and its vulnerability, particularly in socio-political processes. The adoption of the Berlin Declaration (2025) was an important milestone in the protection of democracy and European values as an important component of digital sovereignty in its broadest sense. The European Democracy Shield proposed by the European Commission provides for a series of measures in key areas such as: 1) protecting the integrity of the information space; 2) strengthening European institutions, ensuring fair and free elections and free and independent media; and 3) increasing the resilience of society and engaging citizens. A special role is assigned to civil society, whose organisations will receive financial, organisational and informational support from the EU