Політико-правові проблеми відповідальності в сферах міжнародної та національної безпеки

Abstract

У статті здійснено концептуальний аналіз сутності та змісту такого міжнародного та національного політико-правового явища як «безпекове середовище». Одним із елементів такого середовища визначається морське безпекове середовище. Досліджуються механізми політичної та юридичної відповідальності держави-агресора за шкоду, завдану державі-жертві, а також юридичним та фізичним особам. Окремою перешкодою на шляху ефективного притягнення агресора до відповідальності визнається міжнародно-правовий інститут державного судового імунітету. Так, «фундамент» судового імунітету держав (par in parem non habet imperium – рівний над рівним не має влади) – принцип суверенної рівності – виступає «захисним бар’єром» (фактично – перешкодою) у випадках необхідності стягнення справедливої сатисфакції з держави-агресора у національних судових органах. Автором показано можливості стягнення збитків, завданих державою-агресором із застосуванням певних механізмів. В статті обґрунтовуються найбільш авторитетні і впливові: Міжнародний Суд ООН, який зазначений міжнародний орган є найавторитетнішим серед інших судових та позасудових інституцій. Водночас, розгляд міждержавних спорів затягується на довгі роки, що нівелює ефективність принципу невідворотності міжнародно-правової відповідальності; Спеціальні Комісії щодо збитків. Такі позасудові міжнародні інституції (International Claims Cоmmissions) можуть мати договірний характер або створюватись за Рішенням Ради Безпеки ООН; Європейський Суд з прав людини; Інвестиційний арбітраж. Цей правовий інструмент може бути застосований для відшкодування збитків, завданих російською агресією бізнесу (виключно на тимчасово окупованих територіях; Іноземні та національні судові органи. Застосування цього механізму можливе у разі прийняття національними парламентами держав нормативних актів щодо незастосування принципу судового імунітету стосовно державиагресора. Водночас, законодавче скасування судового імунітету держави-агресора потребує прийняття світовим співтовариством відповідних міжнародно-правових актів та формування прецедентної практики міжнародними судовими органами. The article provides a conceptual analysis of the essence and content of such an international and national political and legal phenomenon as the «security environment». One of the elements of such an environment is the maritime security environment. The mechanisms of political and legal responsibility of the aggressor state for the harm caused to the victim state, as well as to legal entities and individuals are investigated. The international legal institution of state judicial immunity is recognized as a separate obstacle to the effective holding of the aggressor to account. Thus, the «foundation» of the judicial immunity of states (par in parem non habet imperium – an equal over an equal has no power) – the principle of sovereign equality – acts as a «protective barrier» (in fact – an obstacle) in cases of the need to exact just satisfaction from the aggressor state in national judicial bodies. In modern conditions, recovery of damages caused by an aggressor state is possible using the following mechanisms: The International Court of Justice of the United Nations. This international body is the most authoritative among other judicial and extrajudicial institutions. At the same time, the consideration of interstate disputes is delayed for many years, which reduces the effectiveness of the principle of the inevitability of international legal responsibility; Special Commissions on damages. Such extrajudicial international institutions (International Claims Commissions) may be of a contractual nature or established by a UN Security Council Decision; European Court of Human Rights. In resolving both interstate disputes and complaints and private entities against the aggressor state – Russia in connection with the latter’s violation of the rights and freedoms protected by the 1950 Convention, the ECHR mechanism loses its effectiveness, since in 2022 Russia was excluded from the Council of Europe; Investment arbitration. This legal instrument can be used to compensate for losses caused by Russian aggression to businesses (exclusively in temporarily occupied territories); Foreign and national judicial bodies. The application of this mechanism is possible in the event that national parliaments of states adopt regulations on the non-application of the principle of judicial immunity in relation to the aggressor state. At the same time, the legislative abolition of the judicial immunity of the aggressor state requires the adoption by the world community of relevant international legal acts and the formation of precedent practice by international judicial bodies.