From representation to leadership: the gender gap in EU parliaments

Abstract

This study examines the disparity between women’s numerical representation in EU parliaments and their access to leadership positions. Despite significant progress in electing women to national legislatures, with the EU average reaching 33% female MPs and Nordic countries approaching 46%, women remain substantially underrepresented in key decisionmaking roles such as parliamentary speakers, committee chairs, and faction leaders. This phenomenon, conceptualized as the «internal glass ceiling,» represents a distinct barrier to substantive gender equality in political institutions that persists even when numerical representation appears adequate. The aim of this research is to analyze leadership positions across 27 EU member state parliaments using quantitative comparative methodology. A novel «Leadership Ratio» metric was developed to measure the relationship between overall female representation and leadership position attainment, calculated as the ratio of average leadership representation to overall parliamentary representation. Data were collected from IPU Parline database, EIGE Gender Statistics Database, and international reports for the period 2021–2025. The results reveal that only 8 of 27 parliaments (30%) have female speakers, while women hold approximately 25% of committee chairs on average—significantly below their share of parliamentary seats. Committee chairmanships in high-prestige areas such as finance, defence, and foreign affairs remain predominantly male-dominated across most member states. The analysis identifies the «Nordic paradox» where countries with the highest female representation show stagnating or declining leadership shares, challenging assumptions that numerical gains automatically translate into power-sharing. These findings demonstrate that achieving gender parity in parliamentary membership is necessary but insufficient for equality in power distribution, highlighting the need for targeted mechanisms addressing internal parliamentary advancement. The results carry particular relevance for Ukraine as an EU candidate country implementing European gender equality standards. Дослідження присвячене аналізу розриву між кількісним представництвом жінок у парламентах ЄС та їхнім доступом до керівних посад. Незважаючи на значний прогрес в обранні жінок до національних законодавчих органів, де середній показник по ЄС досяг 33%, а в скандинавських країнах наближається до 46%, жінки залишаються суттєво недопредставленими на ключових посадах: спікери парламентів, голови комітетів та лідери фракцій. Це явище, концептуалізоване як «внутрішня скляна стеля», являє собою окремий бар’єр для досягнення гендерної рівності в політичних інститутах навіть за умови адекватного кількісного представництва. Мета дослідження – проаналізувати розподіл керівних посад у парламентах 27 держав-членів ЄС. Розроблено новий показник «коефіцієнт лідерства» для вимірювання співвідношення між загальним представництвом жінок та їхнім доступом до керівних посад. Дані зібрано з баз даних IPU Parline, EIGE Gender Statistics Database та міжнародних звітів за період 2021–2025 років. Результати показують, що лише 8 з 27 парламентів (30%) мають жінок-спікерів, тоді як жінки обіймають приблизно 25% посад голів комітетів – значно менше їхньої частки депутатських мандатів. Посади голів престижних комітетів (фінанси, оборона, закордонні справи) залишаються переважно чоловічими. Аналіз виявляє «нордичний парадокс»: країни з найвищим представництвом жінок демонструють стагнацію або зниження частки жінок на керівних посадах. Висновки свідчать, що досягнення гендерного паритету серед депутатів є необхідною, але недостатньою умовою для рівності у розподілі влади. Результати є актуальними для України як країни-кандидата в ЄС, що впроваджує європейські стандарти гендерної рівності.