Екфразис в англомовних оповідях про сновидіння

Abstract

Статтю присвячено явищу екфразису в англомовних оповідях про сновидіння. Зазначений феномен аналізується з опорою на когнітивний підхід до інтермедіальності та вербальної репрезентації візуального досвіду. На матеріалі корпусу з понад 60 000 оповідей користувачів сайту dreamjournal.net (понад 22 млн слів) простежено, як у вербальних описах сновидінь відтворюються риси художнього екфразису, властиві літературному дискурсу, однак реалізовані у специфічному оніричному контексті. Запропоновано поняття оніричного екфразису як вербальної репрезентації стосовно статичних візуальних образів сновидіння, що усвідомлюються як естетичні. Застосування корпусного підходу дало змогу виявити закономірності лінгвістичного оформлення таких описів і класифікувати їх. Аналіз конкордансів за лемою painting дозволив виокремити чотири категорії оніричного екфразису: статичний та динамічний, а також візуальний та синестетичний. Виокремлено характерні когнітивні тенденції: нестабільність візуального образу, метарефлексію оповідача, інтермедіальне поєднання модальностей і опора на культурні прецеденти. Екфразис в оповідях про сновидіння розглядається як когнітивна операція перекодування внутрішніх візуальних уявлень у вербальну форму, що розширює межі традиційного розуміння екфразису від опису мистецького об’єкта до способу мислення та уяви. Визначено, що сновидіння завдяки своїй візуальній та емоційній насиченості часто породжують описи, наближені до мистецьких або естетично значимих, у яких мовець є не лише оповідачем, а й своєрідним інтермедіальним перекладачем та інтерпретатором власної оніричної уяви. language dream reports, drawing on a cognitive approach to intermediality and the verbal representation of visual experience. Based on a corpus of over 60,000 user-generated dream reports from dreamjournal.net (over 22 million words), the study traces how features of artistic ekphrasis, typically associated with literary discourse, emerge and are reinterpreted within the specific context of dream narration. The paper introduces the concept of oneiric ekphrasis—a verbal representation of relatively static visual dream images perceived by the dreamer as aesthetic or art-like. Using a corpus-based methodology, the study identifies patterns of linguistic realization and classifies the main types of such descriptions. Concordance analysis of the lemma ‘painting’ yielded four main categories of oneiric ekphrasis: static and dynamic, as well as visual and synesthetic. The findings reveal characteristic cognitive tendencies, including the instability and fluidity of visual imagery, narrator metareflection, intermedial blending of modalities, and reliance on cultural precedents. Ekphrasis in dream narratives is thus interpreted as a cognitive operation of recoding internal visual representations into verbal form, extending the traditional understanding of ekphrasis from a depiction of an artistic object to a mode of thinking and imagining. It is concluded that dreams, due to their high visual and emotional intensity, often generate narrations that resemble aesthetic or artistic descriptions, where the dreamer acts not only as a storyteller but also as an intermedial translator and interpreter of their own imaginative experience.