Pragmatic aspect of reproducing english military vocabulary in Ukrainian

Abstract

The article focuses on the results of the translation analysis of English-language lexical units of the military sphere, selected by the method of continuous sampling from different types of texts, and the study of the pragmatic aspect of their translation into Ukrainian. It is emphasized that the problem of the functioning military vocabulary in texts of various genres is becoming increasingly relevant with the growing role of functional and anthropocentric approaches to the study of linguistic phenomena. It is stated that

research on military vocabulary is increasingly characterized by interdisciplinary (linguocultural, sociolinguistic, semiotic directions, etc.), which is associated with the modern trend towards the interaction of different fields of knowledge and the search for new ways of deeper understanding linguistic phenomena. Military vocabulary is viewed as a specific layer of lexical units that serve a special branch of human activity – military affairs, covering military-applied terminology and emotionally colored lexical units. It is characterized by clarity, brevity and functions to serve the sphere of military activity, being actualized in intraprofessional genres (military journalism, military-scientific communication, military- didactic communication and documents of a regulatory nature) and performing a nominative, informative, representative, manipulative and emotionally-expressive function. The study showed that the reproduction of English-language military vocabulary in Ukrainian is a complex multi-level process, which involves not only the formal recoding of lexical units, but also taking into account their pragmatic potential. It is outlined that the pragmatic aspect of the translation of the studied vocabulary consists in ensuring adequate perception, accuracy of content transfer, compliance with communicative intentions and functional features of the text. The choice of translation strategy is determined by such pragmatic factors as: the context of use of the lexical unit, the genre of the text, the level of specialized knowledge of the recipient and the communicative goal. У статті зосереджено увагу на результатах перекладацького аналізу англомовних лексичних одиниць військової сфери, відібраних методом суцільної вибірки з різних типів текстів, та дослідженні прагматичного аспекту їх відтворення українською мовою. Наголошено, що проблема функціонування військової лексики в текстах різних жанрів стає дедалі актуальнішою зі зростанням ролі функціонального й антропоцентричного підходів до вивчення лінгвістичних явищ. Зазначено, що дослідження військової лексики дедалі більше характеризуються міждисциплінарністю (лінгвокультурний, соціолінгвістичний, семіотичний напрями тощо), зумовленою сучасною тенденцією до взаємодії різних галузей знань і пошуку нових шляхів глибшого розуміння мовних явищ. Військова лексика розглядається як специфічний прошарок лексичних одиниць, що обслуговують особливу галузь людської діяльності – військову справу, охоплюючи військово-ужиткову термінологію та емоційно забарвлені лексичні одиниці. Вона характеризується чіткістю, стислістю та функціями обслуговування сфери військової діяльності, актуалізуючись у внутрішніх професійних жанрах (військова журналістика, військово-наукова комунікація, військово-дидактична комунікація та документи нормативного характеру) і виконуючи номінативну, інформативну, репрезентативну, маніпулятивну та емоційно-експресивну функції. Дослідження засвідчило, що відтворення англомовної військової лексики українською мовою є складним багаторівневим процесом, який передбачає не лише формальне перекодування лексичних одиниць, а й урахування їхнього прагматичного потенціалу. Окреслено, що прагматичний аспект перекладу досліджуваної лексики полягає у забезпеченні адекватного сприйняття, точності передачі змісту, відповідності комунікативним намірам та функційним особливостям тексту. Вибір стратегії перекладу визначається такими прагматичними факторами, як: контекст використання лексичної одиниці, жанр тексту, рівень спеціалізованих знань реципієнта та комунікативна мета.