Аксіологічні та праксеологічні засади використання технологій на основі штучного інтелекту у навчанні та практиці креативних індустрій

Abstract

У статті здійснено комплексний філософський аналіз аксіологічних та праксеологічних засад інтеграції технологій штучного інтелекту (ШІ) у навчальний процес та професійну діяльність у креативних індустріях. Мета дослідження – проаналізувати фундаментальні виклики, які генеративний ШІ ставить перед традиційними уявленнями про творчість, авторство та автентичність. Методологія дослідження є міждисциплінарною та поєднує: філософську герменевтику (для інтерпретації взаємодії «людина–алгоритм» як діалогу й співтворчості), концептуальний аналіз базових понять (авторство, автентичність, цінність), аксіологічну реконструкцію нормативних дилем і критичний дискурс-аналіз правових та політичних позицій щодо ШІ. Праксеологічний блок реалізовано через порівняльну оцінку генеративних інструментів у навчальних і професійних кейсах, з фокусом на трансформацію робочих процесів та когнітивні наслідки для здобувачів і фахівців креативних індустрій. На завершальному етапі застосовано синтез і теоретичне моделювання освітніх інтервенцій та етичних кодексів із подальшою експертною валідацією й сценарним аналізом. Результати. На основі аналізу філософських концепцій креативності (М. Боден), інформаційної етики (Л. Флоріді) та герменевтики (Г.-Г. Гадамер) розроблено методологічну рамку для осмислення нової екосистеми взаємодії «людина-алгоритм». У роботі систематизовано ключові аксіологічні дилеми, зокрема юридичну невизначеність авторства, девальвацію традиційних навичок та етичні проблеми алгоритмічної упередженості. Праксеологічний вимір досліджено через аналіз трансформаційного впливу генеративних інструментів на робочі процеси та когнітивні наслідки їх використання. На основі виявлених проблем має бути означений напрямок їх вирішення, включаючи адаптацію освітніх програм та розробку етичних кодексів, спрямованих на збереження людського виміру у творчому процесі. The article presents a comprehensive philosophical analysis of the axiological and praxeological foundations for integrating artificial intelligence (AI) technologies into the educational process and professional practice within the creative industries. Purpose. The purpose of the study is to analyze the fundamental challenges that generative AI poses to traditional notions ISSN 1561-1264 (PRINT), ISSN 2664-5998 (ONLINE) 181 of creativity, authorship, and authenticity. Methods. The research methodology is interdisciplinary and combines: philosophical hermeneutics (for interpreting the interaction of “human–algorithm” as dialogue and co-creation), conceptual analysis of basic concepts (authorship, authenticity, value), axiological reconstruction of normative dilemmas, and critical discourse analysis of legal and political positions on AI. The praxeological block was implemented through a comparative assessment of generative tools in educational and professional cases, with a focus on the transformation of work processes and cognitive consequences for applicants and professionals in the creative industries. At the final stage, synthesis and theoretical modeling of educational interventions and ethical codes were applied with further expert validation and scenario analysis. Results. The study reveals fundamental challenges that generative AI poses to traditional conceptions of creativity, authorship, and authenticity. Drawing on philosophical conceptions of creativity (Margaret A. Boden), information ethics (Luciano Floridi), and hermeneutics (HansGeorg Gadamer), the study develops a methodological framework for interpreting the emerging human–algorithm interaction ecosystem. The paper systematizes key axiological dilemmas, including the legal indeterminacy of authorship, the devaluation of traditional skills, and the ethical problem of algorithmic bias. The praxeological dimension is examined through analysis of the transformational impact of generative tools on workflows and the cognitive consequences of their use. On the basis of the identified problems, the study delineates directions for their resolution, including the adaptation of educational curricula and the development of ethical codes aimed at preserving the human dimension of the creative process.