Етична відповідальність за «Цифрове Я»: ідентичність та приватність у віртуальності

Abstract

У статті здійснено ґрунтовний філософсько-теоретичний аналіз проблеми онтології «цифрового Я» та критичної необхідності обґрунтування нової моделі етичної відповідальності за збереження ідентичності та приватності індивіда в умовах домінування інформаційно-комунікаційних технологій та становлення Інфосфери. Актуальність дослідження зумовлена тим, що класичні етичні та правові парадигми, успадковані від аналогового суспільства, виявилися неспроможними адекватно описати та врегулювати феномени, породжені Big Data, алгоритмізацією соціального життя та всеохоплюючим цифровим наглядом. Визначено, що в сучасному світі приватність перестає бути лише індивідуальним правом, трансформуючись у критичну онтологічну умову для реалізації свободи волі та формування автентичної особистості. Метою роботи є філософське обґрунтування етичної відповідальності суб’єктів віртуального буття, спрямованої на захист онтологічної цілісності людського «Я», що формується на перетині фізичної та віртуальної реальностей. Для досягнення цієї мети застосовано діалектичний та компаративний методи у синтезі з онтологічним, аксіологічним та соціально-філософським аналізом. Теоретичною базою слугували концепції М. Гайдеґґера (розуміння техніки, Bestand), Л. Флоріді (філософія інформації, inforg, Інфосфера), Х. Ніссенбаум (контекстуальна цілісність приватності) та Г. Йонаса (принцип відповідальності). У результаті дослідження встановлено, що під впливом тотальної цифровізації відбувається онтологічний зсув: людське «Я» змушене функціонувати як «інфорг» – інформаційний організм, інтегрований в Інфосферу. Це несе ризик його редукції до категорії «Знаряддя» (Bestand) – облікованого, профілізованого та готового до експлуатації ресурсу в системі капіталізму нагляду. Ця редукція становить пряму загрозу для самоцінності та автентичності буття індивіда. Тhe article examines the philosophical problem of the ontology of the “digital self” and the urgent necessity to develop a new ethical-legal model for preserving personal identity and privacy under the dominance of information and communication technologies and the expansion of the Infosphere. Traditional ethical and legal paradigms inherited from the analog era are 174 НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ: МЕТОДОЛОГІЯ ТА ТЕХНОЛОГІЯ 2(56) 2025 increasingly inadequate for regulating phenomena generated by Big Data, algorithmic governance, and pervasive digital surveillance. Privacy is shown to shift from an individual right to a fundamental ontological condition for the realization of free will and the formation of an authentic personality. The purpose of this work is to provide a philosophical justification of ethical responsibility in the digital environment, aimed at protecting the ontological integrity of the human self as it emerges at the intersection of physical and virtual realms. Special attention is paid to grounding the value of autonomy and authenticity in a context of intensified data extraction and digital profiling. Methods. To achieve this aim, dialectical and comparative approaches are applied in combination with ontological, axiological, and socio-philosophical analysis. The theoretical foundation includes M. Heidegger’s concepts of technology and Bestand, L. Floridi’s philosophy of information and notion of the inforg in the Infosphere, H. Nissenbaum’s theory of contextual integrity of privacy, and H. Jonas’s principle of responsibility.