Добро як універсальна філософська категорія: значення позитивних морально-етичних якостей

Abstract

Актуальність дослідження обумовлена необхідністю всебічного розгляду корпусу ключових концептів людини, суспільства, соціуму і культури, об’єднувальною частиною яких є категорія «добро». Особливо значущим видається вивчення комплексної системи доброти в гуманістичному еволюціонуванні людства в контекстуальному полі, що поєднує екзистенціальну, філософську, соціологічну і культурологічну спрямованості дослідження творчої особистості та її комунікативної складової на основі діяльності в мультикультурному аспекті, що орієнтується на толерантність і доброзичливість. Зростаючий інтерес до вивчення людини як творчої особистості привів до необхідності дослідження універсальних форм існування системи цінностей, однією з яких є концепт «добро». У цій роботі аналізуються сутнісні підстави універсального концепту добро, представлені в сучасному суспільстві, що дозволяє виявити особливості менталітету і морально-етичні установки представників різних соціокультурних спільнот. Мета дослідження – наукове обґрунтування формування позитивних морально-етичних якостей особистості засобами соціокультурної діяльності на основі добра як універсальної категорії людського буття. Об’єкт дослідження – універсальний концепт «добро» в полі філософії. Предмет дослідження – формування позитивних морально-етичних якостей особистості на базисі універсуму «добро». Теоретико-методологічні основи дослідження. Фундаментом дослідження є принципи діалектичної методології (принцип розвитку, принцип взаємодоповнюваності протилежностей, принцип сходження від абстрактного до конкретного, принцип всебічності розгляду предмета). Теоретично і методологічно значущими для роботи виявилися виявлені закономірності розвитку систем, засновані на системному методі та історико-філософському та соціокультурному підходах. Результати дослідження. Історія розвитку філософської думки людства демонструє, як поняття добра послідовно проходило через метафізику, теологію, моральну автономію і екзистенційну сутність. У всіх концепціях добро невіддільне від суб’єкта – від його волі, знання, свободи, вибору. Добро передбачається як результат внутрішнього зусилля, морального акту, інтенціонального відгуку. Це робить добро антропоцентричною категорією, заснованою на життєзабезпеченні людини, необхідності її існування як біосоціокультурного виду. У логіці сучасного життя, що спирається на цінності мультикультуралізму і толерантності, добро може реалізовуватися тільки творчою особистістю, що орієнтується на ідеали гуманізму. Добро в сучасному системному філософському знанні може бути переосмислено як результат діяльності. Це відкриває шлях до нового світосприйняття, де моральність визначається порядком розвитку суспільства і зумовлена в якості категоричного імперативу необхідного для функціонування Homo Moralis і продовження існування людства як виду. The relevance of the study is due to the need for a comprehensive review of the corpus of key concepts of Man, society, society and culture, the unifying part of which is the category “Good”. Especially significant is the study of the complex system of kindness in the humanistic evolution of humanity in the contextual field, combining existential, philosophical, sociological and cultural orientation of the study of the creative personality and its communicative component based on activities in the multicultural aspect, focused on tolerance and benevolence. The growing interest in the study of man as a creative person has led to the need to study the universal forms of existence of the value system, one of which is the concept of “good”. This paper analyzes the essential foundations of the universal concept of good presented in modern society, which makes it possible to identify the peculiarities of mentality and moral and ethical attitudes of representatives of various sociocultural communities. The aim of the work is to study provide scientific justification for the formation of positive moral and ethical qualities of a person by means of sociocultural activity based on good as a universal category of human existence. The object of research is the universal concept of “good” in the field 132 НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ: МЕТОДОЛОГІЯ ТА ТЕХНОЛОГІЯ 2(56) 2025 of philosophy. The subject of this study is the formation of positive moral and ethical qualities of the individual on the basis of the Universe “good”. The theoretical and methodological foundations of the research. The foundation of the research is the principles of dialectical methodology (the principle of development, the principle of complementarity of opposites, the principle of convergence from the abstract to the concrete, the principle of comprehensive consideration of the subject). Theoretically and methodologically significant for the work were the identified patterns of system development based on the system method and historical, philosophical and socio-cultural approaches. Research results. The history of the development of philosophical thought of mankind demonstrates how the concept of good consistently passed through metaphysics, theology, moral autonomy and existential essence. In all concepts, good is inseparable from the subject – from his will, knowledge, freedom, choice. Good is assumed as the result of an internal effort, a moral act, an intentional response. This makes good an anthropocentric category based on human life support, the need for its existence as a biosociocultural species. In the logic of modern life, based on the values of multiculturalism and tolerance, good can only be realized by a creative person who focuses on the ideals of humanism. Good in modern systemic philosophical knowledge can be reinterpreted as the result of activity. This opens the way to a new worldview, where morality is determined by the order of development of society and is predetermined as a categorical imperative necessary for the functioning of Homo Moralis and the continuation of the existence of humanity as a species.