Етично соціальні виклики штучного інтелекту в правовій системі: філософія права та соціальна філософія в епоху цифровізації

Abstract

Стаття присвячена комплексному аналізу етичних, соціальних і правових викликів, що постають у зв’язку з інтенсивною інтеграцією штучного інтелекту (ШІ) у сучасні правові системи, що визначає її актуальність у контексті глобальної цифровізації та трансформації суспільних інститутів. Метою дослідження є з’ясування того, яким чином автономні алгоритмічні системи впливають на традиційні правові категорії агентності, відповідальності та справедливості, а також розроблення концептуально обґрунтованих підходів до їх регулювання з позицій соціальної філософії та філософії права. Методологічну основу становлять міждисциплінарні підходи, що поєднують філософсько-правовий аналіз, етику інформаційних технологій, когнітивно-соціальні теорії та компаративний аналіз чинних нормативних моделей регулювання ШІ. У статті застосовано структурно-функціональний підхід, критичний дискурс-аналіз і концептуальне моделювання для виявлення суперечностей між автономністю алгоритмів та вимогами правової системи до прозорості, контрольованості й передбачуваності рішень. Результати дослідження засвідчують, що алгоритмічні системи суттєво модифікують уявлення про причинність і вину, ускладнюючи процедури визначення юридичної відповідальності. Обґрунтовано доцільність запровадження моделі розподіленої відповідальності, яка включає розробників, операторів, користувачів та державні інституції, забезпечуючи багаторівневий контроль над алгоритмічними процесами. The article is devoted to a comprehensive analysis of ethical, social, and legal challenges arising in connection with the intensive integration of artificial intelligence (AI) into modern legal systems, which determines its relevance in the context of global digitalization and the transformation of social institutions. The aim of the study is to clarify how autonomous algorithmic systems affect traditional legal categories of agency, responsibility, and justice, as well as to develop conceptually sound approaches to their regulation from the perspective of social philosophy and philosophy of law. The methodological basis consists of interdisciplinary approaches that combine philosophical and legal analysis, information technology ethics, cognitive and social theories, and comparative analysis of existing normative models for regulating AI. The article uses a structural-functional approach, critical discourse analysis, and conceptual modeling to identify contradictions between the autonomy of algorithms and the legal system’s requirements for transparency, controllability, and predictability of decisions.