Київська Русь та міжнародні шлюби

Abstract

Шлюбна дипломатія – це явище, що передбачає шлюб між представниками династій, які правлять, щоб налагодити політичні відносини, закріпити союз, залагодити конфлікт або уникнути його [2]. Розвиток централізованої князівської влади та зовнішньополітичні виклики створили потребу у дипломатичних інструментах, серед яких шлюб – один з найефективніших. Від самого початку існування Русі династичні шлюби ставали ефективним інструментом політичної стратегії, спрямованої на встановлення союзів, уникнення воєн та підвищення престижу київських князів серед європейських монархів. Також використовували, аби налагодити, стабілізувати державне політичне життя, зменшити ризики бунту та вберегти державу від князівських міжусобиць. Найчастіше у таких династичних шлюбах брали участь молодші представники князівської родини: діти, брати чи сестри, що мали владу на місцях, а також нащадки боярських родин.