Нейропсихологічна діагностика та нейрокорекційна робота щодо подолання мовленнєвих порушень у пацієнтів з ураженням головного мозку в гострому періоді

Abstract

Сучасна психологія розглядає мовлення як спілкування, тобто як складну та специфічно організовану форму свідомої діяльності, в якій бере участь суб'єкт, що формулює мовленнєвий вислів, з одного боку, і суб'єкт, який його сприймає, з іншого боку. Це є експресивне мовлення, яке починається з мотиву висловлювання, спільної думки, і кодується потім за допомогою внутрішнього мовлення в мовленнєві схеми, що трансформуються в розгорнуте мовлення . Також це імпресивне мовлення, яке проходить зворотний шлях, від сприйняття потоку чужого мовлення та декодування його через аналіз, виділення суттєвих елементів та скорочення сприйманого мовленнєвого висловлювання до деякої мовленнєвої схеми, що трансформується далі за допомогою внутрішнього мовлення. Цей складний шлях закінчується декодуванням мотиву, що стоїть за висловлюванням. Очевидно, що така мовленнєва діяльність (як експресивна, так і імпресивна) є найскладнішим психологічним утворенням.