Інсомнія як психосоматичне явище: сучасні психотерапевтичні підходи до корекції

Abstract

Актуальність проблеми порушення сну у світі і нашій країні зростає з року в рік так, як сон є важливийшою частиною нашого життя. У сучасному світі навколо дуже забагато стресових подій, які мають вплив не тільки на ритм життя, але й на режим сну. Порушення сну має різну етіологію, але на наш погляд воно пов'язане з психологічними проблемами людини. В нашій роботі ми розглянемо інсомнію — одне з найбільш поширених порушень сну, яке супроводжується труднощами із засинанням, частими нічними пробудженнями або відчуттям неякісного сну [1]. Вона трапляється як у загальній популяції, так і в осіб із психічними або соматичними захворюваннями. За даними ВООЗ, від 10 до 30% дорослого населення регулярно стикається з симптомами безсоння [2]. Зважаючи на зростання рівня тривожності, стресу, професійного вигорання та цифрової перевантаженості, інсомнія набуває все більшого значення як медико- психологічна проблема. На нашу думку, вивчення безсоння як психосоматичного явища є вкрай важливим для розуміння глибинного зв'язку між тілом і психікою, а також для розробки ефективних підходів до терапії, що не обмежуються лише фармакологічним втручанням.