Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю: психологічні особливості та напрямки корекційної роботи

Abstract

Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, або СДУГ, є однією з найпоширеніших нейророзвиткових розладів у дітей та підлітків. Це стан, який впливає на здатність дитини зосереджуватися, контролювати імпульсивність та регулювати рівень своєї активності. На жаль, часто цю особливість плутають зі звичайною дитячою неслухняністю або поганим вихованням. Однак СДУГ – це не просто "погана поведінка"; це комплексний стан, що вимагає глибокого розуміння та системного підходу. Актуальність цієї проблеми зростає з кожним роком. Сучасний світ переповнений інформацією, вимагає від дітей швидкого переключення уваги, посидючості та організованості. Діти зі СДУГ стикаються з труднощами на кожному кроці: у школі, вдома, у спілкуванні з однолітками. Вони можуть демонструвати низьку успішність не через брак здібностей, а через неспроможність утримувати увагу на уроках або організувати свою діяльність [4]. У повсякденному житті такі діти часто здаються неслухняними, імпульсивними, що призводить до непорозумінь з батьками, вчителями та однолітками. Це, своєю чергою, формує низьку самооцінку, тривожність та інші вторинні психологічні проблеми [1].