Наративні стратегії в романі Франка Тільє «Запаморочення»

Abstract

У статті розглядається експресіоністський прийом у наративній парадигмі роману сучасного французького письменника Франка Тільє. Зазначається, що в його творчості помітний високохудожній синтез стильових особливостей модерністських течій експресіонізму, імпресіонізму, екзистенціалістського абсурду тощо. На нашу думку, творчість Ф. Тільє є оригінальною функціональністю дискретної «співучасті» різних стильових потенціалів у програмі авторського текстотворення, зокрема в наративній стратегії. Досліджено, що вираження експресіоністського прийому наративної організації тексту зумовлене дієвою роллю поетичних маркерів зазначеного стилю в жанрі трилера, зокрема, експресіонізм своєю трагіко-епічною та абсурдною природою посилює жанрову модель літератури жахів. Виявлено, що у творчій манері Тільє відчутний експресіоністський тип митця, що підтверджується інтертекстуальним запевненням з експресіоністською традицією Ф. Кафки в поетиці абсурду. The article examines expressionist technique in the narrative paradigm of the novel of the contemporary French writer Frank Thilliez. It is noted that it is noticeable in his work is a highly artistic synthesis of stylistic features of modernist currents of expressionism, impressionism, existentialist absurdity, etc. In our opinion, in our opinion, F. Thilliez’s work is the original functionality of discrete «complicity» of different style potentials in the author's text formation program, in particular in a narrative strategy. It has been investigated that the expression of expressionist technique of narrative organization of the text is conditioned by the effective role of poetic markers of the specified style in the genre of thriller, in particular, expressionism by its tragic-epic and absurd nature amplifies the genre model of horror literature. It was found that in the creative manner of Thilliez a tangible expressionist type of the artist, which is confirmed by the intertextual reassurance with the expressionistic tradition of F. Kafka in the poetics of the absurd.