Синтез інноваційних технологій та руху як основа нової естетики сценічної комунікації

Abstract

У статті досліджено теоретичні та практичні засади формування нової естетики сценічної комунікації в хореографічному мистецтві, що ґрунтується на синтезі руху та інноваційних технологій. Розкрито роль цифрових інструментів (таких як відеомеппінг, VR/AR, штучний інтелект) як каталізаторів художньої виразності, що дозволяють створювати занурюючі (імерсивні) та партисипативні постановки. Здійснено аналіз ключових тенденцій, що підтверджуються досвідом українського та світового мистецтва, де технології сприяють руйнуванню традиційних сценічних бар’єрів та забезпечують глобальне поширення творчих ідей. Особливу увагу приділено кадровій готовності: підкреслено, що успішна реалізація нового естетичного підходу вимагає від хореографів розвитку цифрової компетентності, включаючи проєктувальні та аналітичні навички. Зроблено висновок про те, що оптимальний розвиток сучасної хореографії полягає в синергії традицій та інновацій, де технології слугують засобом посилення, а не заміщення живого танцю.