Репрезентація історичного наративу в дослідженнях Домініка Ла Капра

Abstract

Нині, в епоху філософського дискурсу між постструктуралізмом та деконструктивізмом, філософія історії постає однією з провідних областей ґрунтовного філософського знання. По-перше, тому, що вона надає можливість подивитися на історію очима особи іншого світу, отримати не лише фактичні та емпіричні результати, а й дослідити сутність основних концептуальних філософсько-історичних взаємозв’язків. Насамперед це основне завдання, що надає філософії історії інтелектуального та наукового значення. По-друге, методологія сучасної філософії історії виходить за коло традиційних методів пізнавальної рефлексії і фокусує увагу на дослідженні свідомості людини та її переживань, а також особливих структур, що визначають текст історії як простір метафізичних опозицій. Now, in an era of philosophical discourse between post-structuralism and deconstructivism, the philosophy of history appears to be one of the leading areas of sound philosophical knowledge. Firstly, because it provides an opportunity to look at history through the eyes of a person of another world, to obtain not only actual and empirical results, but also to study the essence of the basic conceptual philosophical and historical interrelations. First of all, this is the main task that provides the philosophy of history of intellectual and scientific significance. Secondly, the methodology of modern philosophy of history goes beyond the circle of traditional methods of cognitive reflection and focuses on the study of human consciousness and its experiences, as well as the special structures that define the text of history as the space of metaphysical opposition.