Роль музики у процесі емоційної само-регуляції

Abstract

Музика з давніх часів розглядається як один із найпотужніших засобів впливу на емоційний стан людини, що використовувався у ритуалах, лікувальних практиках, вій-ськових і трудових процесах, а також у побуті для підтри-мання психологічної рівноваги. Її регулятивний потенціал підтверджується як у класичних психологічних теоріях, так і в сучасних нейрофізіологічних дослідженнях, які демонструють, що музика здатна викликати широкий спектр емоцій – від глибокого смутку до піднесеної радості, – мо-дифікувати настрій, сприяти емоційній катарсисній розря-дці та змінювати рівень фізіологічного збудження організ-му [9]. Вона є багатовимірним феноменом, дія якого поєд-нує психологічний, фізіологічний і соціокультурний вимі-ри, що робить її ефективним засобом впливу на емоційний стан у найрізноманітніших контекстах – від особистої са-морегуляції до терапевтичних і психокорекційних програм.