Теоретична модель розвитку стресостійкості у спортсменів

Abstract

У статті розглянуто проблему розвитку стресостійкості спортсменів як ключового чинника їхньої психологічної готовності до ефективної діяльності в умовах інтенсивних фізичних, емоційних і психічних навантажень. Актуальність дослідження зумовлена тим, що сучасний спорт вимагає від спортсменів не лише високого рівня фізичної підготовленості, а й здатності швидко адаптуватися до стресових впливів, підтримуючи стабільність психоемоційного стану та ефективність виконання змагальних завдань. Метою статті є теоретичне обґрунтування та розроблення авторської багаторівневої моделі розвитку стресостійкості спортсменів, яка поєднує особистісні, когнітивні, поведінкові та контекстуальні складники. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення наукових джерел із психології стресу, спортивної психології та підготовки спортсменів; порівняльний аналіз існуючих моделей стресостійкості; структурно-функціональне моделювання. Результатом дослідження стала авторська модель, яка включає п’ять взаємопов’язаних рівнів: ціннісно-мотиваційний – формує позитивне ставлення до стресу як виклику, підсилює мотивацію до саморозвитку та досягнень, забезпечує професійну ідентичність спортсмена; когнітивно-оціночний – сприяє адекватній самооцінці, реалістичній оцінці зовнішніх умов та розвитку рефлексії психічних станів; ресурсно-поведінковий – охоплює знання, уміння та навички саморегуляції, ефективні coping-стратегії й інтегрований досвід подолання труднощів; особистісно-регуляторний – відображає індивідуально-психологічні особливості, рівень емоційного інтелекту та стиль саморегуляції; системно-контекстуальний – характеризує вплив умов тренувань і змагань, баланс «стрес – відновлення» та соціальну підтримку. Запропонована модель дає змогу комплексно оцінити та цілеспрямовано розвивати стресостійкість спортсменів, а також може бути використана у тренерській і психологічній практиці для розроблення індивідуалізованих програм підготовки та профілактики психоемоційного вигорання. The article addresses the issue of developing athletes’ stress resistance as a key factor of their psychological readiness for effective performance under conditions of intense physical, emotional, and mental demands. The relevance of the study is determined by the fact that modern sports require athletes not only to have a high level of physical preparedness but also to be capable of quickly adapting to stressors while maintaining the stability of their psycho-emotional state and the effectiveness of competitive performance. The aim of the article is the theoretical justification and development of an original multi-level model of athletes’ stress resistance that integrates personal, cognitive, behavioral, and contextual components. Research methods: theoretical analysis and synthesis of scientific sources in the fields of stress psychology, sports psychology, and athlete preparation; comparative analysis of existing stress resistance models; structural-functional modeling. The outcome of the study is an original model comprising the following five interrelated levels: the value-motivational level fosters a positive attitude toward stress as a challenge, enhances motivation for self-development and achievement, and ensures athletes’ professional identity; the cognitive-evaluative level promotes adequate self-assessment, realistic evaluation of external conditions, and the development of reflection on mental states; the resource-behavioral level encompasses knowledge, skills, and abilities in self-regulation, effective coping strategies, and integrated experience in overcoming challenges; the personal-regulatory level reflects individual psychological traits, the level of emotional intelligence, and self-regulation style; the system-contextual level characterizes the impact of training and competition conditions, the stress–recovery balance, and social support. The proposed model allows for a comprehensive assessment and targeted development of athletes’ stress resistance and can be applied in coaching and psychological practice to design individualized training programs and prevent psycho-emotional burnou