Медіаторна роль психологічного капіталу у взаємозв’язку між вимогами навчання та емоційним вигоранням у студентів

Abstract

Стаття досліджує медіаторну роль психологічного капіталу у взаємозв’язку між вимогами навчального середовища та емоційним вигоранням у здобувачів вищої освіти. Сучасні виклики вимагають від студентів здатності адаптуватися до змін і використовувати свої ресурси для досягнення довгострокових цілей. При цьому емоційне вигорання стає суттєвою перешкодою на шляху до академічної успішності та формування професійної ідентичності. У дослідженні взяли участь 213 студентів віком від 17 до 47 років, з яких 84,5% – жінки. Метою дослідження було визначити, чи виступає психологічний капітал медіатором між вимогами навчального середовища та емоційним вигоранням. Методи дослідження. Психологічний капітал оцінювався за допомогою україномовної версії опитувальника PCQ-12, що вимірює самоефективність, надію, оптимізм і резильєнтність; вимоги та ресурси навчального середовища оцінювалися за допомогою Опитувальника ресурсів та вимог середовища для студентів, що складається з 18 пунктів та використовує 5-бальну шкалу для оцінки рівня згоди респондентів. рівень емоційного вигорання діагностувався за допомогою україномовної версії Опитувальника емоційного вигорання Маслач для студентів (MBI-SS), що містить 15 пунктів, оцінених за 7-бальною шкалою. Усі опитувальники показали достатню надійність, з α Кронбаха понад 0,7 для PCQ-12, понад 0,6 для опитувальника вимог середовища та понад 0,8 для MBI-SS. Результати дослідження. Виявлено, що високі вимоги до студентів значно підвищують рівень вигорання, а психологічний капітал виступає буфером, частково знижуючи цей вплив. Статистичний аналіз показав, що психологічний капітал пояснює дві третини дисперсії зв’язку між вимогами навчального середовища та емоційним вигоранням, що підтверджує його роль. This article examines the mediating role of psychological capital in the relationship between academic environment demands and emotional burnout among higher education students. Modern challenges require students to adapt to changes and utilize their resources to achieve long-term goals. However, emotional burnout poses a significant obstacle to academic success and the development of professional identity. The study involved 213 students aged 17 to 47, with 84.5% being female. The study aimed to determine whether psychological capital mediates the relationship between educational environment demands and emotional burnout. Methods: Psychological capital was assessed using the Ukrainian version of the PCQ12, which measures self-efficacy, hope, optimism, and resilience. Study demands and resources were evaluated using the Study Demands and Resources Questionnaire, which consists of 18 items rated on a 5-point scale to assess respondents' agreement levels. Emotional burnout was diagnosed using the Ukrainian version of the Maslach Burnout Inventory for Students (MBI-SS), which includes 15 items rated on a 7-point scale. All questionnaires demonstrated sufficient reliability, with Cronbach's alpha exceeding 0.7 for PCQ-12, above 0.6 for the environmental demands questionnaire, and over 0.8 for MBI-SS.